сточити 4 значень

-1-
дієслово доконаного виду
(гризучи, руйнувати)

Словник відмінків

Інфінітив сточи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   сточі́мо, сточі́м
2 особа сточи́ сточі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа сточу́ сто́чимо, сто́чим
2 особа сто́чиш сто́чите
3 особа сто́чить сто́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. сточи́в сточи́ли
жін.р. сточи́ла
сер.р. сточи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
сто́чений
Безособова форма
сто́чено
Дієприслівник
сточи́вши

Словник синонімів

КОТИ́ТИ (пересувати круглий предмет, обертаючи його), СКО́ЧУВАТИ, ТОЧИ́ТИрозм.; КАЧА́ТИрозм. (у різні боки); ПРОКО́ЧУВАТИ (на певну відстань). - Док.: скоти́ти, покоти́ти, сточи́ти, прокоти́ти. Вітер котив курай та перекотиполе (Ю. Яновський); Юрко з Уласом скотили камінь в кутку печери (І. Нечуй-Левицький); Скаже мені робити - під гору камінь точити (Словник Б. Грінченка); І, не послухавши зайчати, їжак схопив отой клубок та як почне його качати й перекидать через дубок (Н. Забіла).
ПРОЇ́СТИ (про міль - одяг, тканину тощо), ПОБИ́ТИ, ПОЇ́СТИ, З’Ї́СТИ, СТОЧИ́ТИ. - Недок.: проїда́ти, ї́сти, точи́ти. Як не беріг я одежу, але врем’я своє взяло - і сукно міль побила, і комір обліз (Л. Гроха); Міль рукава [сукні] поїла... якось треба се направити (Леся Українка).
-2-
дієслово доконаного виду
(повільно випускати рідину)

Словник відмінків

Інфінітив сточи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   сточі́мо, сточі́м
2 особа сточи́ сточі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа сточу́ сто́чимо, сто́чим
2 особа сто́чиш сто́чите
3 особа сто́чить сто́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. сточи́в сточи́ли
жін.р. сточи́ла
сер.р. сточи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
сто́чений
Безособова форма
сто́чено
Дієприслівник
сточи́вши

Словник синонімів

КОТИ́ТИ (пересувати круглий предмет, обертаючи його), СКО́ЧУВАТИ, ТОЧИ́ТИрозм.; КАЧА́ТИрозм. (у різні боки); ПРОКО́ЧУВАТИ (на певну відстань). - Док.: скоти́ти, покоти́ти, сточи́ти, прокоти́ти. Вітер котив курай та перекотиполе (Ю. Яновський); Юрко з Уласом скотили камінь в кутку печери (І. Нечуй-Левицький); Скаже мені робити - під гору камінь точити (Словник Б. Грінченка); І, не послухавши зайчати, їжак схопив отой клубок та як почне його качати й перекидать через дубок (Н. Забіла).
ПРОЇ́СТИ (про міль - одяг, тканину тощо), ПОБИ́ТИ, ПОЇ́СТИ, З’Ї́СТИ, СТОЧИ́ТИ. - Недок.: проїда́ти, ї́сти, точи́ти. Як не беріг я одежу, але врем’я своє взяло - і сукно міль побила, і комір обліз (Л. Гроха); Міль рукава [сукні] поїла... якось треба се направити (Леся Українка).

Словник відмінків

Інфінітив сточи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   сточі́мо, сточі́м
2 особа сточи́ сточі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа сточу́ сто́чимо, сто́чим
2 особа сто́чиш сто́чите
3 особа сто́чить сто́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. сточи́в сточи́ли
жін.р. сточи́ла
сер.р. сточи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
сто́чений
Безособова форма
сто́чено
Дієприслівник
сточи́вши
-3-
дієслово доконаного виду
(скріплювати)

Словник відмінків

Інфінітив сточи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   сточі́мо, сточі́м
2 особа сточи́ сточі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа сточу́ сто́чимо, сто́чим
2 особа сто́чиш сто́чите
3 особа сто́чить сто́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. сточи́в сточи́ли
жін.р. сточи́ла
сер.р. сточи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
сто́чений
Безособова форма
сто́чено
Дієприслівник
сточи́вши

Словник синонімів

КОТИ́ТИ (пересувати круглий предмет, обертаючи його), СКО́ЧУВАТИ, ТОЧИ́ТИрозм.; КАЧА́ТИрозм. (у різні боки); ПРОКО́ЧУВАТИ (на певну відстань). - Док.: скоти́ти, покоти́ти, сточи́ти, прокоти́ти. Вітер котив курай та перекотиполе (Ю. Яновський); Юрко з Уласом скотили камінь в кутку печери (І. Нечуй-Левицький); Скаже мені робити - під гору камінь точити (Словник Б. Грінченка); І, не послухавши зайчати, їжак схопив отой клубок та як почне його качати й перекидать через дубок (Н. Забіла).
ПРОЇ́СТИ (про міль - одяг, тканину тощо), ПОБИ́ТИ, ПОЇ́СТИ, З’Ї́СТИ, СТОЧИ́ТИ. - Недок.: проїда́ти, ї́сти, точи́ти. Як не беріг я одежу, але врем’я своє взяло - і сукно міль побила, і комір обліз (Л. Гроха); Міль рукава [сукні] поїла... якось треба се направити (Леся Українка).

Словник відмінків

Інфінітив сточи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   сточі́мо, сточі́м
2 особа сточи́ сточі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа сточу́ сто́чимо, сто́чим
2 особа сто́чиш сто́чите
3 особа сто́чить сто́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. сточи́в сточи́ли
жін.р. сточи́ла
сер.р. сточи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
сто́чений
Безособова форма
сто́чено
Дієприслівник
сточи́вши

Словник відмінків

Інфінітив сточи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   сточі́мо, сточі́м
2 особа сточи́ сточі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа сточу́ сто́чимо, сто́чим
2 особа сто́чиш сто́чите
3 особа сто́чить сто́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. сточи́в сточи́ли
жін.р. сточи́ла
сер.р. сточи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
сто́чений
Безособова форма
сто́чено
Дієприслівник
сточи́вши
-4-
дієслово доконаного виду
(завернути когось назад)

Словник відмінків

Інфінітив сточи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   сточі́мо, сточі́м
2 особа сточи́ сточі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа сточу́ сто́чимо, сто́чим
2 особа сто́чиш сто́чите
3 особа сто́чить сто́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. сточи́в сточи́ли
жін.р. сточи́ла
сер.р. сточи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
сто́чений
Безособова форма
сто́чено
Дієприслівник
сточи́вши

Словник синонімів

КОТИ́ТИ (пересувати круглий предмет, обертаючи його), СКО́ЧУВАТИ, ТОЧИ́ТИрозм.; КАЧА́ТИрозм. (у різні боки); ПРОКО́ЧУВАТИ (на певну відстань). - Док.: скоти́ти, покоти́ти, сточи́ти, прокоти́ти. Вітер котив курай та перекотиполе (Ю. Яновський); Юрко з Уласом скотили камінь в кутку печери (І. Нечуй-Левицький); Скаже мені робити - під гору камінь точити (Словник Б. Грінченка); І, не послухавши зайчати, їжак схопив отой клубок та як почне його качати й перекидать через дубок (Н. Забіла).
ПРОЇ́СТИ (про міль - одяг, тканину тощо), ПОБИ́ТИ, ПОЇ́СТИ, З’Ї́СТИ, СТОЧИ́ТИ. - Недок.: проїда́ти, ї́сти, точи́ти. Як не беріг я одежу, але врем’я своє взяло - і сукно міль побила, і комір обліз (Л. Гроха); Міль рукава [сукні] поїла... якось треба се направити (Леся Українка).

Словник відмінків

Інфінітив сточи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   сточі́мо, сточі́м
2 особа сточи́ сточі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа сточу́ сто́чимо, сто́чим
2 особа сто́чиш сто́чите
3 особа сто́чить сто́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. сточи́в сточи́ли
жін.р. сточи́ла
сер.р. сточи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
сто́чений
Безособова форма
сто́чено
Дієприслівник
сточи́вши

Словник відмінків

Інфінітив сточи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   сточі́мо, сточі́м
2 особа сточи́ сточі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа сточу́ сто́чимо, сто́чим
2 особа сто́чиш сто́чите
3 особа сто́чить сто́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. сточи́в сточи́ли
жін.р. сточи́ла
сер.р. сточи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
сто́чений
Безособова форма
сто́чено
Дієприслівник
сточи́вши

Словник відмінків

Інфінітив сточи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   сточі́мо, сточі́м
2 особа сточи́ сточі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа сточу́ сто́чимо, сто́чим
2 особа сто́чиш сто́чите
3 особа сто́чить сто́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. сточи́в сточи́ли
жін.р. сточи́ла
сер.р. сточи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
сточи́вши