сторговуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив сторго́вуватися, сторго́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   сторго́вуймося, сторго́вуймось
2 особа сторго́вуйся, сторго́вуйсь сторго́вуйтеся, сторго́вуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа сторго́вуватимуся, сторго́вуватимусь сторго́вуватимемося, сторго́вуватимемось, сторго́вуватимемся
2 особа сторго́вуватимешся сторго́вуватиметеся, сторго́вуватиметесь
3 особа сторго́вуватиметься сторго́вуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа сторго́вуюся, сторго́вуюсь сторго́вуємося, сторго́вуємось, сторго́вуємся
2 особа сторго́вуєшся сторго́вуєтеся, сторго́вуєтесь
3 особа сторго́вується сторго́вуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
сторго́вуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. сторго́вувався, сторго́вувавсь сторго́вувалися, сторго́вувались
жін. р. сторго́вувалася, сторго́вувалась
сер. р. сторго́вувалося, сторго́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
сторго́вувавшись