-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний стари́й стара́ старе́ старі́
родовий старо́го старо́ї старо́го стари́х
давальний старо́му старі́й старо́му стари́м
знахідний стари́й, старо́го стару́ старе́ старі́, стари́х
орудний стари́м старо́ю стари́м стари́ми
місцевий на/у старо́му, старі́м на/у старі́й на/у старо́му, старі́м на/у стари́х

Словник синонімів

I. БА́БА (стара жінка), СТАРА́розм.,БА́БКАрозм.Був собі дід та баба (з казки). Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Г. Квітка-Основ’яненко).
БАТЬКИ́мн. (батько й мати) БА́ТЬКО-МА́ТИрозм., ОТЕ́ЦЬ-МА́ТИфольк.,ОТЕ́ЦЬ-НЕ́НЬКАфольк.; СТАРІ́мн., розм. (про старших віком батьків). - Аж перед Різдвом знову ж таки на ярмарку здибалися мої старі з батьками Тетяни (М. Стельмах); - Іване! Це ти, наш Іваночку! - бігли до нього батько-мати, дід, баба, сестри (О. Довженко); "Ой, час-пора, отець-мати, Поблагословить, Ой, час-пора молоденькій Та гіллячко звить!" (Леся Українка); А хто перекаже отцю-неньці про смерть їхнього сина, хто потішить бідну жінку, діточок дрібних? (М. Коцюбинський)
ДА́ВНІЙ (який існує багато часу, давно виник, з’явився, довго триває тощо), СТАРИ́Й, ДА́ВНІ́ШНІЙрозм., ДАВНЕ́ЗНИЙпідсил. розм., СТАРЕ́ЗНИЙпідсил. розм., ВІДДА́ВНІЙзаст., ДРЕ́ВНІЙзаст.; ДОІСТОРИ́ЧНИЙ (який зберігся, залишився від колишніх часів або існував дуже давно). Ти несеш, столице давня, Мак червоний у руці (М. Рильський); Олтар зостався од старої церкви. Він давнішній і закруглений (І. Нечуй-Левицький); Кобзо-орлице! ..Чарами слова розмай, мов ту хмару, недолю. Слово нам верне і силу давнезну і волю (П. Куліш); Старезні липи, мов жива сторожа, стоять при вході (І. Франко); Факти, які засвідчували Данилів віддавній нахил до революційної активності, відразу знайшлися (Ю. Смолич); Сонце ніби зупинилося на мить над горами й осяяло древні мури Генуезької башти (В. Кучер); Доісторичний ліс-праліс, мовляв, і той людину годував (О. Гончар). - Пор. 1. споконві́чний, старови́нний.
ДА́ВНІЙ (про час, епоху, подію і т. ін.), СТАРИ́Й, СТАРЕ́ЗНИЙпідсил. розм., СТАРЕ́ННИЙпідсил. розм., ДАВНОМИНУ́ЛИЙ, ДАЛЕ́КИЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, ДА́ВНІ́ШНІЙрозм., ДАВНЕ́ЗНИЙпідсил. розм., ТЕ́МНИЙпоет.; ПРАДА́ВНІЙ, НЕЗАПА́М’ЯТНИЙ, ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ, ДОІСТОРИ́ЧНИЙ, АРХАЇ́ЧНИЙкнижн.,НЕПА́М’ЯТНИЙрозм. (який був дуже давно, стосовний далекого минулого); СТАРОДА́ВНІЙ (перев. про історичні події). Мій розум.. розів’ється так вільно і буде зорити без гніву, а пильно на давні віки, на колишні події (Леся Українка); - Ех, товаришу! Укупі з тобою ми падали й стогнали під важкою підошвоюстарого життя (А. Головко); До згоди ж, до гурту, до купи, слов’яни, Забудьмо старезнії чвари! (М. Старицький); Ой шумлять гаї зеленії, ріки повноводнії - про часи давноминулії, про далекі дні (П. Тичина); Ми всі віддавали Віддаленій молодості данину, Ми всі відчували, як змореним чвалом Вона відлітала в сумну давнину (Л. Первомайський); Як сон страшний, та давнішня пора (А. Турчинська); За цими переказами нове прізвище прищепилося в давнезні часи (Ю. Яновський); Люлі, ой, люлі, дитинко моя! В темнім минулім таким був і я (В. Сосюра); В прадавні часи подоляни торгували пшеницею аж з Грецією (М. Стельмах); У колишні давні днини, в незапам’ятні години, що від них лише казки залишились на віки, - склалась казка (Н. Забіла); Начатки речей суть тіла найпростіші, суцільні, І лиш тому неушкоджені можуть віки існувати, Від предковічних часів поновляючи світу будову (переклад М. Зерова); Що не кажи, а ці святки, цей Святвечір, маланки, ці колядки й щедрівки.. віють поезією давніх, доісторичних часів... (М. Коцюбинський); Народ наш.. від непам’ятних часів мав у своїх обрядах і звичаях багаті зароди драми (І. Франко); Батько розказував, що колись, у стародавню давнину, ще тут розбійники жили (Б. Грінченко); - Пор. мину́лий.
ДРУЖИ́НА (одружена жінка стосовно свого чоловіка),ЖІ́НКА, ХАЗЯ́ЙКАрозм.,БА́БАрозм.,ПОЛОВИ́НАжарт.,ПА́НІрозм.,БЛАГОВІ́РНАзаст., жарт.,ЖОНА́заст., розм.; ПА́РА, ПОДРУ́ЖЖЯ (як один із членів шлюбної пари); СТАРА́розм. (та, з якою чоловік прожив досить довго, до старості). Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної та коханої дружини (М. Коцюбинський); - Ти б собі пошукав, сину, хазяйки, а мені - помочі (Панас Мирний); Старий надумав учетверте женитися: сумно, каже, без баби (Ю. Смолич); - З великою супницею в руках, з пахощами страв і квітів - так я уявляю свою половину (М. Колесников); [Хуса:] Моя жона здоров’ям занепала і їздила до батька у Сарон.. Але ж тепер моя жона вже дома й до послуги твоїй шановній пані (Леся Українка); - Он моя благовірна уже тридцять років підряд намагається приписати мене на постійне проживання в якомусь місті, але ще не досягла нічого (М. Ю. Тарновський); Тремтів [Гончар] над своєю білявою парою, дарма що в молодої дружини тільки й краси було, що голубі, як світ, очі та посмішка чарівниці (М. Стельмах); Як маєш подружжя дурне та й брехливе, Не жінку ти взяв, - безголов’я правдиве (А. Кримський); Вашій старій, як Ви величаєте свою дружину, мій аж до землі низесенький поклін (Панас Мирний).
НЕСВІ́ЖИЙ (про воду, продукти харчування - який довго зберігається і втратив свої природні якості), СТАРИ́Й, ДА́ВНІЙрозм., ДАВНІ́ШНІЙрозм.; ЗАЛЕ́ЖАНИЙ, ЗЛЕ́ЖАНИЙ, ЛЕ́ЖАНИЙрідше (який зіпсувався від тривалого лежання й поганого зберігання). Несвіжий хліб; Несвіжий чай; Старе сало; - Це вже давня [вода] ... Я ходила свіжої напитись, - каже Уляна (Панас Мирний); Хлопці переступили поріг, і вже в сінях ударив їм у ніс запах злежаної муки (Григорій Тютюнник).
СТАРИ́Й[СТАРпоет., фольк.] (який прожив багато років), ПОХИ́ЛИЙ, ПЕРЕСТАРІ́ЛИЙ, ПЕРЕСТА́РКУВАТИЙрозм. (дуже старий або старіший, ніж треба для чого-небудь); СТАРЕ́ЗНИЙ, ДРЕ́ВНІЙрозм., ПРЕСТАРИ́Йрозм., ДІДИ́ЗНИЙзаст., ПРЕСТАРІ́ЛИЙ рідше (який дожив до глибокої старості); ВЕ́ТХИЙ, ДРЯ́ХЛИЙ (дуже старий і немічний). У човні сиділо троє: старий сивий рибалка і двоє юнаків (Ю. Смолич); Я жив на хуторі.. Я стар був, немощен (Т. Шевченко); Я попросив у якоїсь похилої вже тітусі гілку бузку (Ю. Мокрієв); Родичі також не були ще надто перестарілі, могли обходитися без нього в хазяйстві (О. Кобилянська); Двірник, - він і тепер працює в їхньому будинку, - перестаркуватий і хворобливий (Л. Первомайський); Любила [Маруся] в ті дні говорити зі статечними ґаздинями, древніми дідами (Г. Хоткевич); Розступилася земля, і з глибокої ями, як з води, вирнув дідизний старець (О. Стороженко); Господар, ветхий дідок, шмигнув у хатину, швидко закривши за собою двері (Григорій Тютюнник).
СТАРИ́Йім. (чоловік, що прожив багато років), ДІД, СТАРИ́К, СТА́РЕЦЬ, СТАРИГА́Н[СТАРИГА́НЬ]фам.; СТАРИНА́ розм., СТАРИ́ЗНА розм. (збірн. - старі люди). На крайнім порозі життя оддав старий своє літами та негодами побите серце малій дитині (Панас Мирний); Слідком за бабою вийшов з хати дід Грицай (І. Нечуй-Левицький); В паламарці дід Григорій про щось сперечався з стариками (І. Микитенко); - Весна наливає в душу кожної людини сил і надій. Навіть в душу таких стариганів, як я (М. Чабанівський); То вже Господь так дав, щоб старина, утомившись на полі, спала кам’яним сном, а молодь, що хоч удвоє жвавіше звивалася з серпом, вночі приймала нову силу в себе (Ірина Вільде); Інші діди охнули з остраху, якийсь пан не втерпів і вголос промовив: "І пощо таку старизну скликати?" (Леся Українка).
СТАРИ́Й (про речі, предмети - який давно зроблений і втратив свої попередні якості), ДА́ВНІЙ, ВЕ́ТХИЙ, ДАВНІ́ШНІЙ розм., ДРЕ́ВНІЙ підсил. розм.Старі трухляві копили зламались (М. Коцюбинський); Стара хата вже осіла, увійшла в землю (І. Нечуй-Левицький); Оглядав [Олекса] ветхе зерносховище і дивувався нехазяйновитості (Ю. Мушкетик); Схопивсь чоловічина з воза, - якийсь одноосібник, може, та й то захудалий - віз древній, на ньому рубель і сидить жінка (А. Головко).
СТАРИ́Й (про одяг, взуття тощо - який був у вжитку, використовувався); НО́ШЕНИЙ, ПОТЕ́РТИЙ, ВИ́ТЕРТИЙ, ВИ́НОШЕНИЙ, ПРОНО́ШЕНИЙ, ЗНО́ШЕНИЙ (який втратив початковий колір, став неміцний від довгого вжитку); ВЕ́ТХИЙ, БЛАГИ́Йрозм. (зовсім неміцний, поганий); ПІДТО́ПТАНИЙрозм. (про взуття). І одежа, хоч про свято, була як у людей, та й у будень не висіло та не бовталось старе гноття (Панас Мирний); - П’ять злотих, не більше.. Штани вже ношені (Д. Бедзик); Убрання на Лящеві було потерте, засмальцьоване (І. Нечуй-Левицький); За рулем сидів молодий морячок у виношеній тільняшці (Ю. Збанацький); Обережно знімає з себе піджак, що ледве купи тримається, такий він проношений та проштопаний (Ірина Вільде); Липтак нашвидку одягнувся в старий, зношений костюм (М. Томчаній); У благім пальті він, мабуть, дуже змерз (А. Головко); Поганенька одежина, підтоптані і покривлені черевики (В. Еллан).

Словник антонімів

СТАРИЙ МАЛИЙ
Який прожив багато років, похилого віку. Який прожив мало, малолітній.
Старий, а, е баба, дід, жінка, чоловік ~  малий, а, е дитина, дівча, дівчина, хлопець, хлопчина. Бути, залишатися, ставати стариммалим. Досить, дуже стариймалийУ знач. ім.: Старий, а, е - про людину похилого віку ~  малий, а, е - про недорослу людину з невеликим життєвим досвідом.
Старому - піч, а малому - колиска. Дарма, що малий, а й старого навчить (Народні прислів’я).  У темному гаю Зібралися і старий, малий, Убогий, багатий (Т. Шевченко).  В Кармелевім селі пройшла чутка, що це їх Кармель отаманує в Чорнім лісі,- пройшла чутка і зрушила старого і малого, доброго і лихого (Марко Вовчок).
Старий ~малолітній Пор. ще: СТАРИЙ ~ МОЛОДИЙ
СТАРИЙ МОЛОДИЙ
Який має багато років, похилого віку. Який має небагато років, юний.
Старий, а, е ~  молодий, а, е батько, вдівець, вигляд, вовк, дерево, дівка, дружина, корова, листя, людина, пагіння, парубок, тітка. Старий, а, е бабуся, дідусь, дядько, тітка ~  молодий, а, е дівчина, донька, зять, невістка, обличчя, парубок. Бути, залишатися, ставати, уважатися стариммолодим. Досить, дуже, зовсім, цілком стариймолодий. У знач. ім.: Старий, а, е - людина, яка прожила багато років ~  молодий, а, е - людина, яка прожила небагато років.
Молоде орля, та вище старого літає. Молодий кінь - до бою, а старий - до гною (Народні прислів’я).  Оддай же мене, моя мамо, Та не за старого, Оддай мене, моє серце, Та за молодого (Т. Шевченко).  Літа йшли-минали, старе старілося, молоде росло (Панас Мирний).  Якщо не можеш бути вічно юним, То з молоду не будь старим бодай (Д. Павличко).
Старенький ~молоденький, старики ~молодь, старість ~молодість //юність, старіти ~молодіти Пор. ще: СТАРИЙ ~ МАЛИЙ
СТАРИЙ НОВИЙ
Давно зроблений, куплений, давно виниклий, давній, який був раніше. Який недавно зроблений, куплений, який недавно виник, який не був уживаний, останній, свіжий.
Старий, а, е ~  новий, а, е адреса, будинок, велосипед, взуття, заняття, знання, зошит, квартал, квиток, клас, костюм, літак, магнітофон, марка, мелодія, пенал, пісня, план, район, роман, танець, театр, учень, фабрика, фасон. Старінові вчинки, навички, погляди. Бути, виглядати, здаватися, ставати старимновим. Абсолютно, досить, дуже, занадто, повністю, цілком старийновий.
Старий рік - рік, який минув ~  Новий рік - наступний рік і перший день січня як початок Нового року; Старий вовк , старий лис, стара лисиця - хитра людина з житейським досвідом ~  Нова людина - наш сучасник, людина, яка є виразником нових, прогресивних ідей.
Христя увійшла з глечиком сирівцю.- Старий у нас сирівець став. Пора б нового уварити (Панас Мирний). Переформувалася бурса в трудову школу: спершу в старому будинку... Школа перейшла в новий будинок (В. Барка).
Старе ~нове, старенький ~новенький, постарити ~відновити

Словник фразеологізмів

від мало́го до старо́го. Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. Весь аул від малого до старого збігся до саней (З. Тулуб); Сонячний осінній день… Коло клубу — від малого до старого (З журналу). від старо́го до мало́го. Іван Оленчук.. підняв усіх жителів свого кутка — від старого до малого — рятувати броди (О. Гончар).

від мало́го до старо́го. Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. Весь аул від малого до старого збігся до саней (З. Тулуб); Сонячний осінній день… Коло клубу — від малого до старого (З журналу). від старо́го до мало́го. Іван Оленчук.. підняв усіх жителів свого кутка — від старого до малого — рятувати броди (О. Гончар).

[і] мале́ й вели́ке (старе́). Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. — Його мале й велике знає.. По всіх усюдах він буває (Л. Глібов). [і] старе́ й мале́. Оповістив батюшка.., щоб і старе і мале, щоб усі зібралися до церкви (Г. Квітка-Основ’яненко); Усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Г. Хоткевич); — Хазяїн там є, — і старе й мале так говорить про Степана Петровича довкола (В. Большак); [і] старі́ й малі́. — А в селі, як побачили наше авто, так і старі й малі, й гусята й поросята.. — все геть-чисто повискакувало на вулицю (Остап Вишня); Під високим тином коло сільради ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (В. Кучер).

[і] мале́ й вели́ке (старе́). Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. — Його мале й велике знає.. По всіх усюдах він буває (Л. Глібов). [і] старе́ й мале́. Оповістив батюшка.., щоб і старе і мале, щоб усі зібралися до церкви (Г. Квітка-Основ’яненко); Усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Г. Хоткевич); — Хазяїн там є, — і старе й мале так говорить про Степана Петровича довкола (В. Большак); [і] старі́ й малі́. — А в селі, як побачили наше авто, так і старі й малі, й гусята й поросята.. — все геть-чисто повискакувало на вулицю (Остап Вишня); Під високим тином коло сільради ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (В. Кучер).

[і] мале́ й вели́ке (старе́). Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. — Його мале й велике знає.. По всіх усюдах він буває (Л. Глібов). [і] старе́ й мале́. Оповістив батюшка.., щоб і старе і мале, щоб усі зібралися до церкви (Г. Квітка-Основ’яненко); Усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Г. Хоткевич); — Хазяїн там є, — і старе й мале так говорить про Степана Петровича довкола (В. Большак); [і] старі́ й малі́. — А в селі, як побачили наше авто, так і старі й малі, й гусята й поросята.. — все геть-чисто повискакувало на вулицю (Остап Вишня); Під високим тином коло сільради ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (В. Кучер).

[і] мале́ й вели́ке (старе́). Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. — Його мале й велике знає.. По всіх усюдах він буває (Л. Глібов). [і] старе́ й мале́. Оповістив батюшка.., щоб і старе і мале, щоб усі зібралися до церкви (Г. Квітка-Основ’яненко); Усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Г. Хоткевич); — Хазяїн там є, — і старе й мале так говорить про Степана Петровича довкола (В. Большак); [і] старі́ й малі́. — А в селі, як побачили наше авто, так і старі й малі, й гусята й поросята.. — все геть-чисто повискакувало на вулицю (Остап Вишня); Під високим тином коло сільради ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (В. Кучер).

співа́ти стару́ пі́сню. Продовжувати говорити що-небудь давно відоме (переважно негативне). — Все продовжуєте співати стару пісню. Вам уже ніхто не повірить! (З журналу). співа́ти стари́х пісеньо́к. — Не співайте старих пісеньок. Всі зневірилися у ваших обіцянках! (З газети).

співа́ти стару́ пі́сню. Продовжувати говорити що-небудь давно відоме (переважно негативне). — Все продовжуєте співати стару пісню. Вам уже ніхто не повірить! (З журналу). співа́ти стари́х пісеньо́к. — Не співайте старих пісеньок. Всі зневірилися у ваших обіцянках! (З газети).

стара́ заква́ска. Риси вдачі, поведінка, притаманні представникам старшого або попереднього покоління. — О, безперечно! — скрикнув Шарко.— ..Старої інтелігентської закваски ви не найдете й духу (М. Хвильовий); Дід Горобець старої закваски, з мовчунів, з отих, котрі довго тупцюють коло порога (М. Чабанівський).

стари́й лис; стара́ лиси́ця. 1. жарт. Бувала, досвідчена людина. — У вас, молодий чоловіче, мудрість мужа, а хитрість змія-іскусителя [спокусника]. Мене [декана], старого лиса, кругом пальця обкрутити (П. Колесник); Генрі бере дочитувати мої мемуари, а я, хитрий старий лис, виходжу на балкон (Ю. Яновський).

2. зневажл. Лукава, нещира, хитра і т. ін. людина. Завідуючий був старий лис, з медом на устах (С. Васильченко); В сусідах живе його суперник, старий лис. Що тільки може — гарбає до себе (О. Маркуш); В серці її все аж кипіло від гніву. В таку мить цей старий лис .. тікає від роботи (В. Собко); Юнона, козир-молодиця, Юпітеру не піддалась, Бо знала, що стара лисиця На всякі штуки удалась (І. Котляревський); — Стара лисиця той Турковський! А я? де мої очі були?! (Леся Українка); // Літній чоловік, який залицяється до дівчат, молодих жінок; спокусник. [Гнат:] Дурив тебе, старий лис! Ой, та я йому ноги поламаю, аби знав, як лисим чолом перед молодими дівчатами світити (І. Франко).

стара́ пі́сня. Що-небудь давно всім відоме. — Весь зал раптом завирував: — Годі! Чули! Геть! — неслося з усіх кінців.— Старі пісні! (О. Гончар).

стара́ то́рба, зневажл., фам. Людина похилого віку. Лихе мене напустило .. промовляти до тої старої торби (Л. Мартович).

[і] мале́ й вели́ке (старе́). Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. — Його мале й велике знає.. По всіх усюдах він буває (Л. Глібов). [і] старе́ й мале́. Оповістив батюшка.., щоб і старе і мале, щоб усі зібралися до церкви (Г. Квітка-Основ’яненко); Усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Г. Хоткевич); — Хазяїн там є, — і старе й мале так говорить про Степана Петровича довкола (В. Большак); [і] старі́ й малі́. — А в селі, як побачили наше авто, так і старі й малі, й гусята й поросята.. — все геть-чисто повискакувало на вулицю (Остап Вишня); Під високим тином коло сільради ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (В. Кучер).

стрі́ляний (стари́й) горобе́ць (вовк). Досвідчена, бувала людина, яку важко перехитрити, обдурити. — Сам біс десь не злякає мене,— стріляний я вже горобець (М. Стельмах); — Не води мене за ніс, Федю. Я старий горобець (П. Загребельний); Даг виявився стріляним вовком, вмілим політиком, освіченим (Л. Дмитерко); Абдулаєв був старий вовк, він знав — “язика” взяти нелегко (Григорій Тютюнник).

стрі́ляний (стари́й) горобе́ць (вовк). Досвідчена, бувала людина, яку важко перехитрити, обдурити. — Сам біс десь не злякає мене,— стріляний я вже горобець (М. Стельмах); — Не води мене за ніс, Федю. Я старий горобець (П. Загребельний); Даг виявився стріляним вовком, вмілим політиком, освіченим (Л. Дмитерко); Абдулаєв був старий вовк, він знав — “язика” взяти нелегко (Григорій Тютюнник).

стари́й лис; стара́ лиси́ця. 1. жарт. Бувала, досвідчена людина. — У вас, молодий чоловіче, мудрість мужа, а хитрість змія-іскусителя [спокусника]. Мене [декана], старого лиса, кругом пальця обкрутити (П. Колесник); Генрі бере дочитувати мої мемуари, а я, хитрий старий лис, виходжу на балкон (Ю. Яновський).

2. зневажл. Лукава, нещира, хитра і т. ін. людина. Завідуючий був старий лис, з медом на устах (С. Васильченко); В сусідах живе його суперник, старий лис. Що тільки може — гарбає до себе (О. Маркуш); В серці її все аж кипіло від гніву. В таку мить цей старий лис .. тікає від роботи (В. Собко); Юнона, козир-молодиця, Юпітеру не піддалась, Бо знала, що стара лисиця На всякі штуки удалась (І. Котляревський); — Стара лисиця той Турковський! А я? де мої очі були?! (Леся Українка); // Літній чоловік, який залицяється до дівчат, молодих жінок; спокусник. [Гнат:] Дурив тебе, старий лис! Ой, та я йому ноги поламаю, аби знав, як лисим чолом перед молодими дівчатами світити (І. Франко).

Стари́й світ. Європа, Азія, Африка (на відміну від Нового світу — Америки, що була відкрита пізніше). [Річард:] .. Чому ж се ти в Голландії “не всидів”? Зарібку [заробітку] не було? [Джонатан:] Та ні, не те, а я зневірився в Старому світі (Леся Українка).

стари́й сич, жарт., перев. лайл. Про старого, з багатим життєвим досвідом, часто відлюдкуватого чоловіка. — Бач, який батько? — пошепки сказав Остап Андрієві.— Все старий сич знає, а прикидається (О. Довженко).

стари́й як [бі́лий (Бо́жий)] світ. Дуже давній, споконвічний. — Я вношу [пропоную] тост, старий як світ, а проте вічно свіжий .. най жиє [нехай живе] красота (І. Франко); [Хламушка:] На добраніч. Старе як світ, побажання… Та не віриться мені чогось в добрість цієї ночі… (П. Кочура); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару як світ, .. давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник).

стари́й як [бі́лий (Бо́жий)] світ. Дуже давній, споконвічний. — Я вношу [пропоную] тост, старий як світ, а проте вічно свіжий .. най жиє [нехай живе] красота (І. Франко); [Хламушка:] На добраніч. Старе як світ, побажання… Та не віриться мені чогось в добрість цієї ночі… (П. Кочура); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару як світ, .. давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник).

стари́й як [бі́лий (Бо́жий)] світ. Дуже давній, споконвічний. — Я вношу [пропоную] тост, старий як світ, а проте вічно свіжий .. най жиє [нехай живе] красота (І. Франко); [Хламушка:] На добраніч. Старе як світ, побажання… Та не віриться мені чогось в добрість цієї ночі… (П. Кочура); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару як світ, .. давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник).

[і] мале́ й вели́ке (старе́). Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. — Його мале й велике знає.. По всіх усюдах він буває (Л. Глібов). [і] старе́ й мале́. Оповістив батюшка.., щоб і старе і мале, щоб усі зібралися до церкви (Г. Квітка-Основ’яненко); Усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Г. Хоткевич); — Хазяїн там є, — і старе й мале так говорить про Степана Петровича довкола (В. Большак); [і] старі́ й малі́. — А в селі, як побачили наше авто, так і старі й малі, й гусята й поросята.. — все геть-чисто повискакувало на вулицю (Остап Вишня); Під високим тином коло сільради ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (В. Кучер).

[старі́й] жа́бі (горобце́ві, горобцю́) по колі́на. Неглибоко, зовсім мало. — В Семигорах нема де і втопиться, бо в ставках старій жабі по коліна,— сказав Карпо (І. Нечуй-Левицький); — Далі не заходь, .. ось тут і хлюпочись на мілкому, де горобцю по коліна... (О. Гончар); — Коли приїхав [Вовченко] до мене, то кепкував над тобою, казав, що в тому ставку горобцеві по коліна буде (М. Чабанівський).

[старі́й] жа́бі (горобце́ві, горобцю́) по колі́на. Неглибоко, зовсім мало. — В Семигорах нема де і втопиться, бо в ставках старій жабі по коліна,— сказав Карпо (І. Нечуй-Левицький); — Далі не заходь, .. ось тут і хлюпочись на мілкому, де горобцю по коліна... (О. Гончар); — Коли приїхав [Вовченко] до мене, то кепкував над тобою, казав, що в тому ставку горобцеві по коліна буде (М. Чабанівський).

як (мов, ні́би і т. ін.) чорт у суху́ гру́шу (у стару́ вербу́), зі сл. закоха́тися, грубо, ірон. Дуже сильно. Маланка бачить, що закохався Дмитро, як чорт у суху грушу (М. Зарудний); Провідний інженер об’єднання з перших же днів як чорт в стару вербу закохався в молоденьку Галочку-веселуху (З журналу).