-1-
іменник чоловічого роду
(зменшення; занепад)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний спад спа́ди
родовий спа́ду спа́дів
давальний спа́ду, спа́дові спа́дам
знахідний спад спа́ди
орудний спа́дом спа́дами
місцевий на/у спа́ді на/у спа́дах
кличний спа́де* спа́ди*

Словник фразеологізмів

на спа́ді. 1. чого. Вкінці, близько до кінця. На спаді дня Василь зачиняє крамницю (З газети).

2. Закінчуватися. Червнева ніч уже на спаді (Л. Смілянський).

3. У стані, близькому до занепаду. Рабовласницьке суспільство було вже на спаді, а йому на зміну йшов феодальний лад (З журналу).

-2-
іменник чоловічого роду
(похила поверхня)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний спад спа́ди
родовий спа́ду спа́дів
давальний спа́ду, спа́дові спа́дам
знахідний спад спа́ди
орудний спа́дом спа́дами
місцевий на/у спа́ді на/у спа́дах
кличний спа́де* спа́ди*

Словник фразеологізмів

на спа́ді. 1. чого. Вкінці, близько до кінця. На спаді дня Василь зачиняє крамницю (З газети).

2. Закінчуватися. Червнева ніч уже на спаді (Л. Смілянський).

3. У стані, близькому до занепаду. Рабовласницьке суспільство було вже на спаді, а йому на зміну йшов феодальний лад (З журналу).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний спад спа́ди
родовий спа́ду спа́дів
давальний спа́ду, спа́дові спа́дам
знахідний спад спа́ди
орудний спа́дом спа́дами
місцевий на/у спа́ді на/у спа́дах
кличний спа́де* спа́ди*

Словник синонімів

ВОДОСПА́Д[ВОДОПА́Д], СПАДрідше,ГОЦдіал.,ШИ́ПІТдіал.Усю ніч не давав їм спати шумливий водоспад (В. Гжицький); З гір спадає водопад, буруни скажено стрибають по камінню (О. Донченко); З’їжджаючи з гори, він надто згинає коліна. Згинає їх.. як невправний хлопчак, який боїться стрімкого спаду (Ірина Вільде); Несподівано заскочила повінь, люті габи збили Марічку з ніг, кинули потім на гоц і понесли поміж скелі в долину (М. Коцюбинський); Шипіт - невеличкий водоспад, рвучка вода, бистра течія (І. Франко).
СХИЛ (похила, спадиста поверхня чого-небудь), УКІ́С[ВКІС], СПАД, У́ХИЛ, УЗБІ́ЧЧЯ, ОБОЧИНА, РОЗКА́Трідше,ПОКА́Т[ПОКІ́Т]рідше, ЗБІЧдіал.,ЗБІ́ЧЧЯдіал.,СПО́ХІВдіал.;УЗГІ́Р’Я[ВЗГІ́Р’Я], ВІ́ДКИДдіал. (схил гори, височина); ПІДГІ́Р’Я, ПІДГІ́РОК (нижній схил гори). Праворуч на схилі гори стояв віковий ліс (І. Муратов); Це вже не було міжгір’я, а неглибока долина з положистими схилами (З. Тулуб); Вони вже підбігали до ровів і по розвалених та підбитих ядрами і картечами укосах легко здирались нагору (М. Старицький); Дах робиться з двох ухилів (з підручника); Скрізь по обидва боки Раставиці на покаті стеляться чудові городи (І. Нечуй-Левицький); На горі стоять будівлі, ..А до них поміж дубами В’ються збочами стежки (І. Вирган); Він пильнував Ділу, .. того великого лісу, що криє північні спохови Карпат (І. Франко); До Дніпра узгір’ями крутими йде три дівчини (Л. Дмитерко).