смиконути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | смикону́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | смиконі́мо, смиконі́м | |
2 особа | смикони́ | смиконі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | смикону́ | смиконемо́, смиконе́м |
2 особа | смиконе́ш | смиконете́ |
3 особа | смиконе́ | смикону́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | смикону́в | смикону́ли |
жін.р. | смикону́ла | |
сер.р. | смикону́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
смикону́вши |