-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив смикону́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   смиконі́мо, смиконі́м
2 особа смикони́ смиконі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа смикону́ смиконемо́, смиконе́м
2 особа смиконе́ш смиконете́
3 особа смиконе́ смикону́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. смикону́в смикону́ли
жін.р. смикону́ла
сер.р. смикону́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
смикону́вши

Словник синонімів

ПЕРЕСМИ́КУВАТИ[ПЕРЕСМИКА́ТИ] (робити різкий, часто судорожний рух тілом, обличчям і т. ін.; викликати різкий рух тіла, обличчя тощо), СІ́ПАТИ, СМИ́КАТИ, ТІ́ПАТИ (викликати здригання); ПЕРЕХИ́ТУВАТИдіал. (перев. від болю, сильного почуття). - Док.: пересмикну́ти, сіпну́ти, сіпону́типідсил.смикну́ти, смикону́тирозм. підсил.тіпну́ти, тіпону́типідсил.перехитну́ти. Його обличчя пересмикував гнів (Я. Гримайло); Підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка (Панас Мирний); - Ти чого шиєю смикаєш?Зроду в тебе так чи, може, від якої хвороби? (Григорій Тютюнник); Нестримне ридання тіпає її тіло (В. Козаченко); Біль аж перехитував ним і раз по раз шарпав серце (М. Стельмах).
СМИ́КАТИ (тягнути рвучкими рухами),ША́РПАТИ, СІ́ПАТИ, ТО́РСАТИ, ТО́РГАТИ, ТОРИГАТИдіал.,ТЕРМОСИТИ, ТЯГА́ТИ, СКУ́БТИ, СКУ́БАТИ, ДЕ́РТИпідсил., ДРА́ТИпідсил.,РВА́ТИпідсил.,МИ́КАТИдіал. (перев. за волосся, вуха - до болю); ВИСМИ́КУВАТИ (з чогось, частинами). - Док.: посми́кати, смикну́ти, смикону́типідсил.шарпну́ти, шарпону́типідсил.сіпнути, сіпону́типідсил.торсону́типідсил.то́ргнути, торгону́типідсил.термосну́типідсилпотягну́ти, потягти́, скубну́ти, скубону́типідсил.ускубну́ти[вскубну́ти], рвону́типідсил.ви́смикнути. Січкар хватає рукою хвилястий чуб парубчака, смикає і сміється (М. Стельмах); - Но! - гукнув знову Яким, смикнувши сердито за віжки (Панас Мирний); Вітер шарпав поли шинелей (З. Тулуб); Пісковий уже шарпнув дверима, відчинив їх (І. Ле); Старі люди сіпають Бондарівну за рукав, щось шепочуть їй злякано на ухо (С. Васильченко); Чую спросоння, щось дверима торгає (І. Нечуй-Левицький); Вона прокинулася від того, що хтось термосив її за плече (П. Загребельний); Зі мною тут говорили, як з дорослим, і не тільки не тягали за вуха, а й не лаяли за мій вчинок (Л. Смілянський); Сплеснула [мати] руками й стала його лаяти та за вуха скубти (Грицько Григоренко); Випливає з води мати, Сяде по тім боці.. Мовчки дивиться на сей бік, Рве на собі коси (Т. Шевченко); - Гей люди добрі, за що мні так Бог покарав, - плеснув долонями і став микати собі чупер (Марко Черемшина).