[а́ні] ні слу́ху, [а́ні] ні ду́ху про кого—що, від кого—чого і без додатка. Нічого невідомо про кого-, що-небудь. Узяли її [Парасчиного] Федора та як погнали [на війну], то аж уже третій рік ні слуху, ні духу! (Панас Мирний); Не добувши відпустки, кинулись молоді офіцери до поїзда, і відтоді од них — ні слуху, ні духу (О. Гончар); Одержала від нього лист із Києва, а потім ні слуху, ні духу (В. Минко); Поїхав той… ще улітку — і ні слуху, ні духу до самого Різдва (В. Дрозд); В магазині Ставропігійської книгарні… ані слуху, ані духу про неї [книжку віршів Глушкевича] (І. Франко); І більше про спорт — ані слуху, ні духу!.. Та ось діяча фізкультурного руху Зовуть звітувати в зал виконкому, Щоб дать йому перцю, сякому-такому! (С. Олійник). ні слу́ху, ні ві́сті. Од тьоті Елі нема ще ні слуху, ні вісті (Леся Українка). ні слу́ху, ні мо́ви. Вона зникла від нього… Гукнув [Ярослав] у безнадію пітьми. Ні слуху, ні мови (П. Загребельний).

[і] слух запа́в (загу́в) про кого, за кого. Не стало ніяких відомостей про когось. Змандрував [Жук] кудись. На заробітки пішов — чи що; тілько як пішов — то й слух за його запав… (Панас Мирний). і слу́хи загули́ за ким. Минули жнива — за Довбанюком і слухи загули (І. Франко).

[і] слух запа́в (загу́в) про кого, за кого. Не стало ніяких відомостей про когось. Змандрував [Жук] кудись. На заробітки пішов — чи що; тілько як пішов — то й слух за його запав… (Панас Мирний). і слу́хи загули́ за ким. Минули жнива — за Довбанюком і слухи загули (І. Франко).

[і] слух запа́в (загу́в) про кого, за кого. Не стало ніяких відомостей про когось. Змандрував [Жук] кудись. На заробітки пішов — чи що; тілько як пішов — то й слух за його запав… (Панас Мирний). і слу́хи загули́ за ким. Минули жнива — за Довбанюком і слухи загули (І. Франко).

на слух; по слу́ху. 1. перев. зі сл. сприйма́ти, розпізнава́ти і т. ін. Лише слухаючи, прислухаючись. [Батура:] Я вам вдвадцяте кажу,— на слух не сприймаю вірші (О. Корнійчук); Досвідчений і допитливий механізатор на слух розпізнає неполадки у двигуні (З журналу); Роман по слуху пішов до воріт і враз зупинився (М. Стельмах).

2. перев. зі сл. співа́ти, гра́ти і т. ін. По пам’яті, без нот. [Олена:] Ніяк не доберу, що в них [нотах] до чого. Стоять переді мною на папері, як пуголовки. Я більше на слух беру (Ю. Мокрієв); В нашому роді всі дуже полюбляли музику, дід і батько по слуху грали на скрипочці (М. Стельмах).

на слуху́ перев. зі сл. бу́ти. Відомий, знаменитий, не раз почутий. Кожен може сказати, що зробили у науці І. Ньютон, Д. Менделєєв, М. Вавилов. А завдяки чому знамениті… Далі йшов перелік імен, які були, як-то кажуть, на слуху́ (З журналу).

[а́ні] ні слу́ху, [а́ні] ні ду́ху про кого—що, від кого—чого і без додатка. Нічого невідомо про кого-, що-небудь. Узяли її [Парасчиного] Федора та як погнали [на війну], то аж уже третій рік ні слуху, ні духу! (Панас Мирний); Не добувши відпустки, кинулись молоді офіцери до поїзда, і відтоді од них — ні слуху, ні духу (О. Гончар); Одержала від нього лист із Києва, а потім ні слуху, ні духу (В. Минко); Поїхав той… ще улітку — і ні слуху, ні духу до самого Різдва (В. Дрозд); В магазині Ставропігійської книгарні… ані слуху, ані духу про неї [книжку віршів Глушкевича] (І. Франко); І більше про спорт — ані слуху, ні духу!.. Та ось діяча фізкультурного руху Зовуть звітувати в зал виконкому, Щоб дать йому перцю, сякому-такому! (С. Олійник). ні слу́ху, ні ві́сті. Од тьоті Елі нема ще ні слуху, ні вісті (Леся Українка). ні слу́ху, ні мо́ви. Вона зникла від нього… Гукнув [Ярослав] у безнадію пітьми. Ні слуху, ні мови (П. Загребельний).

[а́ні] ні слу́ху, [а́ні] ні ду́ху про кого—що, від кого—чого і без додатка. Нічого невідомо про кого-, що-небудь. Узяли її [Парасчиного] Федора та як погнали [на війну], то аж уже третій рік ні слуху, ні духу! (Панас Мирний); Не добувши відпустки, кинулись молоді офіцери до поїзда, і відтоді од них — ні слуху, ні духу (О. Гончар); Одержала від нього лист із Києва, а потім ні слуху, ні духу (В. Минко); Поїхав той… ще улітку — і ні слуху, ні духу до самого Різдва (В. Дрозд); В магазині Ставропігійської книгарні… ані слуху, ані духу про неї [книжку віршів Глушкевича] (І. Франко); І більше про спорт — ані слуху, ні духу!.. Та ось діяча фізкультурного руху Зовуть звітувати в зал виконкому, Щоб дать йому перцю, сякому-такому! (С. Олійник). ні слу́ху, ні ві́сті. Од тьоті Елі нема ще ні слуху, ні вісті (Леся Українка). ні слу́ху, ні мо́ви. Вона зникла від нього… Гукнув [Ярослав] у безнадію пітьми. Ні слуху, ні мови (П. Загребельний).

[а́ні] ні слу́ху, [а́ні] ні ду́ху про кого—що, від кого—чого і без додатка. Нічого невідомо про кого-, що-небудь. Узяли її [Парасчиного] Федора та як погнали [на війну], то аж уже третій рік ні слуху, ні духу! (Панас Мирний); Не добувши відпустки, кинулись молоді офіцери до поїзда, і відтоді од них — ні слуху, ні духу (О. Гончар); Одержала від нього лист із Києва, а потім ні слуху, ні духу (В. Минко); Поїхав той… ще улітку — і ні слуху, ні духу до самого Різдва (В. Дрозд); В магазині Ставропігійської книгарні… ані слуху, ані духу про неї [книжку віршів Глушкевича] (І. Франко); І більше про спорт — ані слуху, ні духу!.. Та ось діяча фізкультурного руху Зовуть звітувати в зал виконкому, Щоб дать йому перцю, сякому-такому! (С. Олійник). ні слу́ху, ні ві́сті. Од тьоті Елі нема ще ні слуху, ні вісті (Леся Українка). ні слу́ху, ні мо́ви. Вона зникла від нього… Гукнув [Ярослав] у безнадію пітьми. Ні слуху, ні мови (П. Загребельний).

оберну́тися / оберта́тися на (в) слух, перев. зі сл. уве́сь, все і под. Почати уважно слухати, прислуха́тися до чого-небудь. Величезна казарма солдатів вся обернулась на слух, не ворухнеться.Один тільки солдат весь час піднімає руку. Підніме і опустить (О. Довженко); В камері 49-й все обернулося в слух (І. Багряний).

оберну́тися / оберта́тися на (в) слух, перев. зі сл. уве́сь, все і под. Почати уважно слухати, прислуха́тися до чого-небудь. Величезна казарма солдатів вся обернулась на слух, не ворухнеться.Один тільки солдат весь час піднімає руку. Підніме і опустить (О. Довженко); В камері 49-й все обернулося в слух (І. Багряний).

оберну́тися / оберта́тися на (в) слух, перев. зі сл. уве́сь, все і под. Почати уважно слухати, прислуха́тися до чого-небудь. Величезна казарма солдатів вся обернулась на слух, не ворухнеться.Один тільки солдат весь час піднімає руку. Підніме і опустить (О. Довженко); В камері 49-й все обернулося в слух (І. Багряний).

оберну́тися / оберта́тися на (в) слух, перев. зі сл. уве́сь, все і под. Почати уважно слухати, прислуха́тися до чого-небудь. Величезна казарма солдатів вся обернулась на слух, не ворухнеться.Один тільки солдат весь час піднімає руку. Підніме і опустить (О. Довженко); В камері 49-й все обернулося в слух (І. Багряний).

на слух; по слу́ху. 1. перев. зі сл. сприйма́ти, розпізнава́ти і т. ін. Лише слухаючи, прислухаючись. [Батура:] Я вам вдвадцяте кажу,— на слух не сприймаю вірші (О. Корнійчук); Досвідчений і допитливий механізатор на слух розпізнає неполадки у двигуні (З журналу); Роман по слуху пішов до воріт і враз зупинився (М. Стельмах).

2. перев. зі сл. співа́ти, гра́ти і т. ін. По пам’яті, без нот. [Олена:] Ніяк не доберу, що в них [нотах] до чого. Стоять переді мною на папері, як пуголовки. Я більше на слух беру (Ю. Мокрієв); В нашому роді всі дуже полюбляли музику, дід і батько по слуху грали на скрипочці (М. Стельмах).

пропуска́ти (пуска́ти) / пропусти́ти (пусти́ти) повз ву́ха (ми́мо вух, повз слух і т. ін.) що. Не реагувати на те, що говорять. Петро пропускав повз вуха медоточиві слова. Йому огидний цей невисокий, з невеличким черевцем, білоголовий чоловік (Д. Бедзик); Смерть! .. Вона байдуже пропускала його [слово “смерть”] повз свій слух (Г. Коцюба); Марусяк нібито пускав усе те мимо вух.., але всередині у нього все кипіло й варилося (Г. Хоткевич); Корях пропустив мимо вух вигук опонента, вів далі (Р. Іваничук); — Загоряєш, Петя? Шофер пропустив мимо уваги цей стертий вираз, відчинив гараж (М. Ю. Тарновський).

пропуска́ти (пуска́ти) / пропусти́ти (пусти́ти) повз ву́ха (ми́мо вух, повз слух і т. ін.) що. Не реагувати на те, що говорять. Петро пропускав повз вуха медоточиві слова. Йому огидний цей невисокий, з невеличким черевцем, білоголовий чоловік (Д. Бедзик); Смерть! .. Вона байдуже пропускала його [слово “смерть”] повз свій слух (Г. Коцюба); Марусяк нібито пускав усе те мимо вух.., але всередині у нього все кипіло й варилося (Г. Хоткевич); Корях пропустив мимо вух вигук опонента, вів далі (Р. Іваничук); — Загоряєш, Петя? Шофер пропустив мимо уваги цей стертий вираз, відчинив гараж (М. Ю. Тарновський).

пропуска́ти (пуска́ти) / пропусти́ти (пусти́ти) повз ву́ха (ми́мо вух, повз слух і т. ін.) що. Не реагувати на те, що говорять. Петро пропускав повз вуха медоточиві слова. Йому огидний цей невисокий, з невеличким черевцем, білоголовий чоловік (Д. Бедзик); Смерть! .. Вона байдуже пропускала його [слово “смерть”] повз свій слух (Г. Коцюба); Марусяк нібито пускав усе те мимо вух.., але всередині у нього все кипіло й варилося (Г. Хоткевич); Корях пропустив мимо вух вигук опонента, вів далі (Р. Іваничук); — Загоряєш, Петя? Шофер пропустив мимо уваги цей стертий вираз, відчинив гараж (М. Ю. Тарновський).

пропуска́ти (пуска́ти) / пропусти́ти (пусти́ти) повз ву́ха (ми́мо вух, повз слух і т. ін.) що. Не реагувати на те, що говорять. Петро пропускав повз вуха медоточиві слова. Йому огидний цей невисокий, з невеличким черевцем, білоголовий чоловік (Д. Бедзик); Смерть! .. Вона байдуже пропускала його [слово “смерть”] повз свій слух (Г. Коцюба); Марусяк нібито пускав усе те мимо вух.., але всередині у нього все кипіло й варилося (Г. Хоткевич); Корях пропустив мимо вух вигук опонента, вів далі (Р. Іваничук); — Загоряєш, Петя? Шофер пропустив мимо уваги цей стертий вираз, відчинив гараж (М. Ю. Тарновський).

рва́ти слух (ву́ха). Викликати неприємні відчуття, вражати (про звуки). Вереск і гармидер, п’яні співи і завзяті “торги” рвали слух (І. Франко); Плач і стогін рвали вуха (П. Панч).

рі́зати ву́хо (ву́ха, слух) кому, чим і без додатка. 1. Неприємно вражати слух своїм грубим, різким або невправним звучанням. На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали. А їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (І. Микитенко); Різали вуха незвичні слова власників отих рундуків і крамничок: — Мадам, тільки для вас, справжнє “Коті”… (Н. Рибак); // Викликати негативні враження, дратувати своєю недосконалістю. Я не вбачаю ні одного виразу [в сонетах Грінченка], щоб різав ухо та потребував зміни (В. Самійленко); Поема до друку не годилася, а серед віршів були цікаві. Брунькасті і важкі, вони трохи різали слух, але й будили думку (Ю. Мушкетик). різону́ти (різну́ти) ву́хо (ву́ха) кому, що. — Мухо, ти? — запитав [Федір] розгублено. На це прізвисько Муся раніше покірно і навіть охоче озивалася. Тепер воно різонуло їй вухо, прозвучало образливо і принизливо (Д. Ткач); — Від телефону відривається жвава дівчина в голубій косинці. — Ви до кого, бабусю? — різнуло вуха прикре слово. — До секретаря… (А. Хижняк).

2. без додатка. Виділятися серед чого-небудь, знижуючи його якість. У маленькому творі кожна зайвина і неточність одразу впадає в око, ріже слух, калічить художню тканину (З газети).

[і] слух запа́в (загу́в) про кого, за кого. Не стало ніяких відомостей про когось. Змандрував [Жук] кудись. На заробітки пішов — чи що; тілько як пішов — то й слух за його запав… (Панас Мирний). і слу́хи загули́ за ким. Минули жнива — за Довбанюком і слухи загули (І. Франко).

[і] слух запа́в (загу́в) про кого, за кого. Не стало ніяких відомостей про когось. Змандрував [Жук] кудись. На заробітки пішов — чи що; тілько як пішов — то й слух за його запав… (Панас Мирний). і слу́хи загули́ за ким. Минули жнива — за Довбанюком і слухи загули (І. Франко).