словникар 1 значення

-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний словника́р словникарі́
родовий словникаря́ словникарі́в
давальний словникаре́ві, словникарю́ словникаря́м
знахідний словникаря́ словникарі́в
орудний словникаре́м словникаря́ми
місцевий на/у словникаре́ві, словникарю́, словникарі́ на/у словникаря́х
кличний словника́рю словникарі́

Словник синонімів

ЛЕКСИКО́ГРАФ (той, хто укладає словники), СЛОВНИКА́Р. Велику роботу по оздоровленню, очищенню і збагаченню нашої мови провадять, звичайно, наші лексикографи (М. Рильський); Словникарі покладаються не на свої власні смаки чи уподобання, а на ту лексичну базу, яка є у їх розпорядженні (з журналу).