славутній 1 значення

-1-
прикметник
(славетний) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний славу́тній славу́тня славу́тнє славу́тні
родовий славу́тнього славу́тньої славу́тнього славу́тніх
давальний славу́тньому славу́тній славу́тньому славу́тнім
знахідний славу́тній, славу́тнього славу́тню славу́тнє славу́тні, славу́тніх
орудний славу́тнім славу́тньою славу́тнім славу́тніми
місцевий на/у славу́тньому, славу́тнім на/у славу́тній на/у славу́тньому, славу́тнім на/у славу́тніх

Словник синонімів

СЛАВЕ́ТНИЙ (який має загальне визнання, широку славу), ЗНАМЕНИ́ТИЙ, УСЛА́ВЛЕНИЙ[ВСЛА́ВЛЕНИЙ], ПРОСЛА́ВЛЕНИЙ, СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, СЛА́ВНИЙ[СЛА́ВЕНпоет.], ВСЕСЛА́ВНИЙ, ВИСОКОСЛА́ВНИЙ, ЗНАКОМИ́ТИЙрозм.,СЛАВУ́ТНІЙ[СЛАВУ́ТНИЙ]заст.; СВІТОВИ́Й (визнаний у всьому світі), СВІТОСЛА́ВНИЙ. З сивої блакиті віків.. постають горді образи славетних прадідів великих.. - Хмельницького, Палія, Кармалюка, Залізняка (О. Довженко); Одна з давніших дум, знаменита дума про Самійла Кішку, виявляє в авторі неабиякого знавця умов тогочасного козацького побуту, умов турецької неволі (М. Рильський); Відомий і забутий, Прославлений, осміяний, владар І раб - він [Бетховен] умирав (М. Рильський); Славнозвісний співак; Славний лицар Дон-Кіхот роз’їжджав по світах на своїм Росинанті (О. Гончар); Святослав самотою з малою дружиною розбив коло Сновська дванадцять тисяч половців і став славен у землі своїй (П. Загребельний); Смугляве обличчя.. нагадувало одно з тих облич, що їх знакомиті митці пензля беруть для Іродіад, Саломей і інших красунь давнини (О. Досвітній); [Іфігенія:] Може... може, спом’януть в піснях Славутню Іфігенію, що рано Загинула за рідний край (Леся Українка); З світовими класиками я ознайомився ще в часи, коли був за стипендіата при двокласовій школі (С. Васильченко). - Пор. 1. видатний.