скінченорізницевий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний скінченорізнице́вий скінченорізнице́ва скінченорізнице́ве скінченорізнице́ві
родовий скінченорізнице́вого скінченорізнице́вої скінченорізнице́вого скінченорізнице́вих
давальний скінченорізнице́вому скінченорізнице́вій скінченорізнице́вому скінченорізнице́вим
знахідний скінченорізнице́вий скінченорізнице́ву скінченорізнице́ве скінченорізнице́ві
орудний скінченорізнице́вим скінченорізнице́вою скінченорізнице́вим скінченорізнице́вими
місцевий на/у скінченорізнице́вому, скінченорізнице́вім на/у скінченорізнице́вій на/у скінченорізнице́вому, скінченорізнице́вім на/у скінченорізнице́вих