скрючити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | скрю́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | скрю́чмо | |
| 2 особа | скрюч | скрю́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | скрю́чу | скрю́чимо, скрю́чим |
| 2 особа | скрю́чиш | скрю́чите |
| 3 особа | скрю́чить | скрю́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | скрю́чив | скрю́чили |
| жін.р. | скрю́чила | |
| сер.р. | скрю́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| скрю́чений | ||
| Безособова форма | ||
| скрю́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| скрю́чивши | ||