I. КОТИ́ТИСЯ (рухатися, обертаючись), ПРОКО́ЧУВАТИСЯ, КОТИ́ТИрозм.; СКО́ЧУВАТИСЯ (униз). - Док.: покоти́тися, прокоти́ти, прокоти́тися, покоти́ти, скоти́тися. Передні колеса кінь везе, а задні самі котяться (приказка); Дмитро й Шалва по черзі настеляли, знімали й знову мостили на болоті.. дошки, по яких прокочувалися два колеса й човгав ногами товариш (П. Автомонов); Життя - як те колесо котить: того вниз несе, другого вгору підіймає, щоб знову в землю втопити... (Панас Мирний); Їздові попідкладали під колеса каміння, щоб підводи не скочувались униз і коні відпочили (О. Гончар).

ОПУСТИ́ТИСЯ (втратити колишню працездатність, енергію, охайність, моральні якості тощо), УПА́СТИ[ВПА́СТИ], СКОТИ́ТИСЯ, ПРОПА́СТИ, ПОХНЮПИТИСЯрозм. - Недок.: опуска́тися, па́дати, ско́чуватися, пропада́ти, хля́нути, хля́ти. Філька опускався і все частіш випивав у товаристві вигнанців з комуни (О. Кундзич); Ти вступиш у хор панегіристів? В тую зграю запроданців, злочинців проти хисту? О, краще б ти навіки занімів,.. ніж так упасти!.. (Леся Українка); - Пропав чоловік!.. Ніколи ж такого не було, а це на тобі. - Де він так набрався? (Григорій Тютюнник); Хлопи дуже похнюпились, а шляхтичі немов на дріжджах росли (І. Франко); Свідомість меркла, хляла воля, мозок терп (Ю. Смолич).