СКУ́ПЧЕННЯ (велика кількість зібраних, зосереджених в одному місці людей, тварин, предметів і т. ін.), ТИ́СНЯВА, СТО́ВПИЩЕ, СТОВПИСЬКО, СКО́ПИЩЕпідсил.,СКОПпідсил. розм.,СОНМпідсил. книжн., СО́НМИЩЕпідсил. книжн.; НАПЛИ́В (прибуття кого-небудь у великій кількості); ПРО́БКАрозм. (скупчення кого-, чого-небудь, що запруджує прохід, проїзд). В ці дні село трималося гурту, не маючи думки про те, що гітлерівцям легше вигубить людське скупчення, ніж окремі сім’ї (К. Гордієнко); Попереду, в густій тисняві рейок, колій, вивернутих шпал - скільки видно було - безліч покалічених і вцілілих вагонів (В. Козаченко); Білі довгасті пасма, одірвавшись од ніби нерухомого, а насправді неспокійного стовпища хмар, летять назустріч літакові (Л. Первомайський); Розімлілим оком він перелічує корів, що пасуться на стернях, зупиняє погляд на скопищі (М. Стельмах); Багата моя Січ була не п’яним скопом - Могутніми синами! (Б. Олійник); Від напливу людей у читальні не зачинялися двері (С. Чорнобривець); - На вулиці утворилася пробка.