скаламбурити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | скаламбу́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | скаламбу́рмо | |
| 2 особа | скаламбу́р | скаламбу́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | скаламбу́рю | скаламбу́римо, скаламбу́рим |
| 2 особа | скаламбу́риш | скаламбу́рите |
| 3 особа | скаламбу́рить | скаламбу́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | скаламбу́рив | скаламбу́рили |
| жін.р. | скаламбу́рила | |
| сер.р. | скаламбу́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| скаламбу́рений | ||
| Безособова форма | ||
| скаламбу́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| скаламбу́ривши | ||