-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний сино́к синки́
родовий синка́ синкі́в
давальний синко́ві, синку́ синка́м
знахідний синка́ синкі́в
орудний синко́м синка́ми
місцевий на/у синко́ві, синку́ на/у синка́х
кличний синку́ синки́

Словник фразеологізмів

ма́мин сино́к. Розпещений хлопчик або юнак. Гайдамаки з “маминих синків”, товпилися біля буфету, шелестячи в руках нерозрізаними аркушами “керенок”, брали, що тільки в око впадало (А. Головко); — Прості хлопці всі залишаються [на цілині],— гомонів він [провідник], складаючи у стовпець простирала.— А кручені паничі, мамині синки та доньки, що цвітасто повдягалися на дорогу, швидко полиняють. Повтікають через місяць (А. Хорунжий).