середущий 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний середу́щий середу́ща середу́ще середу́щі
родовий середу́щого середу́щої середу́щого середу́щих
давальний середу́щому середу́щій середу́щому середу́щим
знахідний середу́щого, середу́щий середу́щу середу́ще середу́щих, середу́щі
орудний середу́щим середу́щою середу́щим середу́щими
місцевий на/у середу́щому, середу́щім на/у середу́щій на/у середу́щому, середу́щім на/у середу́щих

Словник синонімів

СЕРЕ́ДНІЙ (другий за віком із трьох дітей), СЕРЕДУ́ЛЬШИЙрозм., СЕРЕДУ́ЩИЙрозм.- Який там чорт собак дратує? - гукає.. Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний); Сім’я в Йоньки така: старший син Гаврило, широкоплечий, біловусий здоровань.. Середульший Федот - дрібноростий, чорненький.. І найменший - Тимко (Григорій Тютюнник); - Брати Микитині тебе не помилують - найпаче середущий брат (Л. Яновська).