-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний сві́док сві́дки
родовий сві́дка сві́дків
давальний сві́дкові, сві́дку сві́дкам
знахідний сві́дка сві́дків
орудний сві́дком сві́дками
місцевий на/у сві́дкові, сві́дку на/у сві́дках
кличний сві́дку сві́дки

Словник синонімів

СВІ́ДОК (людина, яка особисто бачила що-небудь), ОЧЕВИ́ДЕЦЬ, САМОВИ́ДЕЦЬзаст., розм.,ПО́СЛУХзаст.; ПОСВІ́ДНИКюр.,ПОСВІ́ДЧУВАЧюр.,ПОНЯТИ́Й (свідок при обшуку). Свідки одноголосно посвідчили, що того вечора Яким Коваль був п’яний (О. Донченко); - Я очевидець, - підходячи, каже Єгипта. - .. Чуємо тупіт! Глядь - табун їх! Цілий табун гривастих бізонів просто на нас мчить (О. Гончар).