розчіпчений 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розчі́пчений розчі́пчена розчі́пчене розчі́пчені
родовий розчі́пченого розчі́пченої розчі́пченого розчі́пчених
давальний розчі́пченому розчі́пченій розчі́пченому розчі́пченим
знахідний розчі́пчений, розчі́пченого розчі́пчену розчі́пчене розчі́пчені, розчі́пчених
орудний розчі́пченим розчі́пченою розчі́пченим розчі́пченими
місцевий на/у розчі́пченому, розчі́пченім на/у розчі́пченій на/у розчі́пченому, розчі́пченім на/у розчі́пчених