-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розпря́млювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розпря́млюймо
2 особа розпря́млюй розпря́млюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розпря́млюватиму розпря́млюватимемо, розпря́млюватимем
2 особа розпря́млюватимеш розпря́млюватимете
3 особа розпря́млюватиме розпря́млюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розпря́млюю розпря́млюємо, розпря́млюєм
2 особа розпря́млюєш розпря́млюєте
3 особа розпря́млює розпря́млюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розпря́млюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розпря́млював розпря́млювали
жін. р. розпря́млювала
сер. р. розпря́млювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розпря́млювавши

Словник синонімів

ВИРІ́ВНЮВАТИ (робити рівним, прямим що-небудь зігнуте), ВИПРЯМЛЯ́ТИ, РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРАВЛЯ́ТИ, РОЗПРАВЛЯ́ТИ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИрідше,РОЗПРЯ́МЛЮВАТИрідше,ПРА́ВИТИрідко. - Док.: ви́рівняти, ви́прямити, розпря́ми́ти, ви́правити, розпра́вити. Він взяв камінь і почав вирівнювати цвяшки (Ю. Смолич); Випрямити дріт; Пом’яте пір’я розпрямляють над водяною парою (з науково-популярної літератури); Зелені озимі засіви веселенько потяглися вгору, виправляючи зібгане снігом листячко (Л. Яновська); Руками розправляли ми корінці (О. Донченко); - Я ж казала, що йому роги баранам править, а не колгоспом керувать (В. Кучер).