розпрямлювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розпря́млювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розпря́млюймо | |
2 особа | розпря́млюй | розпря́млюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розпря́млюватиму | розпря́млюватимемо, розпря́млюватимем |
2 особа | розпря́млюватимеш | розпря́млюватимете |
3 особа | розпря́млюватиме | розпря́млюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розпря́млюю | розпря́млюємо, розпря́млюєм |
2 особа | розпря́млюєш | розпря́млюєте |
3 особа | розпря́млює | розпря́млюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
розпря́млюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | розпря́млював | розпря́млювали |
жін. р. | розпря́млювала | |
сер. р. | розпря́млювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розпря́млювавши |