розпрямитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розпря́ми́тися, розпря́ми́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розпря́ммося, розпря́ммось, розпрямі́мося, розпрямі́мось, розпрямі́мся
2 особа розпря́мся, розпрями́ся, розпрями́сь розпря́мтеся, розпря́мтесь, розпрямі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розпря́млю́ся, розпря́млю́сь розпря́мимо́ся, розпря́мимо́сь, розпря́ми́мся
2 особа розпря́ми́шся розпря́мите́ся, розпря́мите́сь
3 особа розпря́ми́ться розпря́мля́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розпря́ми́вся, розпря́ми́всь розпря́ми́лися, розпря́ми́лись
жін.р. розпря́ми́лася, розпря́ми́лась
сер.р. розпря́ми́лося, розпря́ми́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розпря́ми́вшись