розпросторитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розпросто́ритися, розпросто́ритись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | розпросто́риться | розпросто́ряться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розпросто́рився, розпросто́ривсь | розпросто́рилися, розпросто́рились |
жін.р. | розпросто́рилася, розпросто́рилась | |
сер.р. | розпросто́рилося, розпросто́рилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розпросто́рившись |