розпростерти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розпросте́рти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа    
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розпросте́р розпросте́рли
жін.р. розпросте́рла
сер.р. розпросте́рло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
розпросте́ртий
Безособова форма
розпросте́рто
Дієприслівник
розпросте́рши