розприндитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | розпри́ндитися, розпри́ндитись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розпри́ндьмося, розпри́ндьмось | |
2 особа | розпри́ндься | розпри́ндьтеся, розпри́ндьтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розпри́нджуся, розпри́нджусь | розпри́ндимося, розпри́ндимось, розпри́ндимся |
2 особа | розпри́ндишся | розпри́ндитеся, розпри́ндитесь |
3 особа | розпри́ндиться | розпри́ндяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розпри́ндився, розпри́ндивсь | розпри́ндилися, розпри́ндились |
жін.р. | розпри́ндилася, розпри́ндилась | |
сер.р. | розпри́ндилося, розпри́ндилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розпри́ндившись |