розпрацюватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розпрацюва́тися, розпрацюва́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розпрацю́ймося, розпрацю́ймось
2 особа розпрацю́йся, розпрацю́йсь розпрацю́йтеся, розпрацю́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розпрацю́юся, розпрацю́юсь розпрацю́ємося, розпрацю́ємось, розпрацю́ємся
2 особа розпрацю́єшся розпрацю́єтеся, розпрацю́єтесь
3 особа розпрацю́ється розпрацю́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розпрацюва́вся, розпрацюва́всь розпрацюва́лися, розпрацюва́лись
жін.р. розпрацюва́лася, розпрацюва́лась
сер.р. розпрацюва́лося, розпрацюва́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розпрацюва́вшись