розпрасуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розпрасува́тися, розпрасува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа розпрасу́ється розпрасу́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розпрасува́вся, розпрасува́всь розпрасува́лися, розпрасува́лись
жін.р. розпрасува́лася, розпрасува́лась
сер.р. розпрасува́лося, розпрасува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розпрасува́вшись