розпотрошуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розпотро́шуваний розпотро́шувана розпотро́шуване розпотро́шувані
родовий розпотро́шуваного розпотро́шуваної розпотро́шуваного розпотро́шуваних
давальний розпотро́шуваному розпотро́шуваній розпотро́шуваному розпотро́шуваним
знахідний розпотро́шуваний, розпотро́шуваного розпотро́шувану розпотро́шуване розпотро́шувані, розпотро́шуваних
орудний розпотро́шуваним розпотро́шуваною розпотро́шуваним розпотро́шуваними
місцевий на/у розпотро́шуваному, розпотро́шуванім на/у розпотро́шуваній на/у розпотро́шуваному, розпотро́шуванім на/у розпотро́шуваних