розпорядник 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | розпоря́дник | розпоря́дники |
родовий | розпоря́дника | розпоря́дників |
давальний | розпоря́дникові, розпоря́днику | розпоря́дникам |
знахідний | розпоря́дника | розпоря́дників |
орудний | розпоря́дником | розпоря́дниками |
місцевий | на/у розпоря́дникові, розпоря́днику | на/у розпоря́дниках |
кличний | розпоря́днику | розпоря́дники |