розпорошувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розпоро́шувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розпоро́шуймо | |
2 особа | розпоро́шуй | розпоро́шуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розпоро́шуватиму | розпоро́шуватимемо, розпоро́шуватимем |
2 особа | розпоро́шуватимеш | розпоро́шуватимете |
3 особа | розпоро́шуватиме | розпоро́шуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розпоро́шую | розпоро́шуємо, розпоро́шуєм |
2 особа | розпоро́шуєш | розпоро́шуєте |
3 особа | розпоро́шує | розпоро́шують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
розпоро́шуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | розпоро́шував | розпоро́шували |
жін. р. | розпоро́шувала | |
сер. р. | розпоро́шувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розпоро́шувавши |