розполоскатися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | розполоска́тися, розполоска́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розполощі́мося, розполощі́мось, розполощі́мся | |
2 особа | розполощи́ся, розполощи́сь | розполощі́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розполощу́ся, розполощу́сь | розполо́щемося, розполо́щемось, розполо́щемся |
2 особа | розполо́щешся | розполо́щетеся, розполо́щетесь |
3 особа | розполо́щеться | розполо́щуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розполоска́вся, розполоска́всь | розполоска́лися, розполоска́лись |
жін.р. | розполоска́лася, розполоска́лась | |
сер.р. | розполоска́лося, розполоска́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розполоска́вшись |