розполонюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | розполо́нюватися, розполо́нюватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | розполо́нюватиметься | розполо́нюватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | розполо́нюється | розполо́нюються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
розполо́нюючись* | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | розполо́нювався, розполо́нювавсь | розполо́нювалися, розполо́нювались |
жін. р. | розполо́нювалася, розполо́нювалась | |
сер. р. | розполо́нювалося, розполо́нювалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розполо́нювавшись |