розполовинювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розполови́нювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розполови́нюймо | |
2 особа | розполови́нюй | розполови́нюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розполови́нюватиму | розполови́нюватимемо, розполови́нюватимем |
2 особа | розполови́нюватимеш | розполови́нюватимете |
3 особа | розполови́нюватиме | розполови́нюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розполови́нюю | розполови́нюємо, розполови́нюєм |
2 особа | розполови́нюєш | розполови́нюєте |
3 особа | розполови́нює | розполови́нюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
розполови́нюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | розполови́нював | розполови́нювали |
жін. р. | розполови́нювала | |
сер. р. | розполови́нювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
розполови́нюваний | ||
Безособова форма | ||
розполови́нювано | ||
Дієприслівник | ||
розполови́нювавши |