розполовинити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив розполови́нити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розполови́ньмо
2 особа розполови́нь розполови́ньте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розполови́ню розполови́нимо, розполови́ним
2 особа розполови́ниш розполови́ните
3 особа розполови́нить розполови́нять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розполови́нив розполови́нили
жін.р. розполови́нила
сер.р. розполови́нило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розполови́нивши