розплішити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розпліши́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розпліші́мо, розпліші́м
2 особа розпліши́ розпліші́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розплішу́ розплі́шимо, розплі́шим
2 особа розплі́шиш розплі́шите
3 особа розплі́шить розплі́шать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розпліши́в розпліши́ли
жін.р. розпліши́ла
сер.р. розпліши́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розпліши́вши