розпломбувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розпломбува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розпломбу́ймо | |
2 особа | розпломбу́й | розпломбу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розпломбу́ю | розпломбу́ємо, розпломбу́єм |
2 особа | розпломбу́єш | розпломбу́єте |
3 особа | розпломбу́є | розпломбу́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розпломбува́в | розпломбува́ли |
жін.р. | розпломбува́ла | |
сер.р. | розпломбува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
розпломбо́ваний | ||
Безособова форма | ||
розпломбо́вано | ||
Дієприслівник | ||
розпломбува́вши |