розплатати 1 значень
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розплата́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розплата́ймо | |
2 особа | розплата́й | розплата́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розплата́ю | розплата́ємо, розплата́єм |
2 особа | розплата́єш | розплата́єте |
3 особа | розплата́є | розплата́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розплата́в | розплата́ли |
жін.р. | розплата́ла | |
сер.р. | розплата́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розплата́вши |