розпишнитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | розпи́шнитися, розпи́шнитись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розпи́шнімося, розпи́шнімось, розпи́шнімся | |
2 особа | розпи́шнися, розпи́шнись | розпи́шніться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розпи́шнюся, розпи́шнюсь | розпи́шнимося, розпи́шнимось, розпи́шнимся |
2 особа | розпи́шнишся | розпи́шнитеся, розпи́шнитесь |
3 особа | розпи́шниться | розпи́шняться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розпи́шнився, розпи́шнивсь | розпи́шнилися, розпи́шнились |
жін.р. | розпи́шнилася, розпи́шнилась | |
сер.р. | розпи́шнилося, розпи́шнилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розпи́шнившись |