розпашіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розпаші́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розпаші́ймо | |
2 особа | розпаші́й | розпаші́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розпаші́ю | розпаші́ємо, розпаші́єм |
2 особа | розпаші́єш | розпаші́єте |
3 особа | розпаші́є | розпаші́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розпаші́в | розпаші́ли |
жін.р. | розпаші́ла | |
сер.р. | розпаші́ло | |
Активний дієприкметник | ||
розпаші́лий | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розпаші́вши |