розпахтітися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розпахті́тися, розпахті́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа розпахти́ться розпахтя́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розпахті́вся, розпахті́всь розпахті́лися, розпахті́лись
жін.р. розпахті́лася, розпахті́лась
сер.р. розпахті́лося, розпахті́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розпахті́вшись