-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розпа́тлувати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | розпа́тлуймо |
2 особа | розпа́тлуй | розпа́тлуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | розпа́тлуватиму | розпа́тлуватимемо, розпа́тлуватимем |
2 особа | розпа́тлуватимеш | розпа́тлуватимете |
3 особа | розпа́тлуватиме | розпа́тлуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | розпа́тлую | розпа́тлуємо, розпа́тлуєм |
2 особа | розпа́тлуєш | розпа́тлуєте |
3 особа | розпа́тлує | розпа́тлують |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
розпа́тлуючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | розпа́тлував | розпа́тлували |
жін. р. | розпа́тлувала |
сер. р. | розпа́тлувало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
розпа́тлувавши |
Словник синонімів
КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ [КОСМА́ЧИТИ] розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм., РОЗЧУ́ХРУВАТИ розм., КОЛОШМА́ТИТИ розм., ПЕЛЕХА́ТИТИ розм., КОЛО́ШКАТИ розм., КОСТРУБА́ЧИТИ розм. - Док.: покошла́тити, скошла́тити, розкошла́тити, закошла́тити, ско́шлати, поко́шлати, розко́шлати, зако́шлати, покуйо́вдити, розкуйо́вдити, скуйо́вдити, розтріпа́ти, розкудо́вчити, покудо́вчити, поку́длати, розку́длати, заку́длати, покосма́тити, покосма́чити, поку́чмити, розку́чмити, розпа́тлати, попа́тлати, розчухра́ти, поколошма́тити, сколо́шкати, розтіпа́ти розм. розку́йдати [розку́йдити] діал. Вітер кошлатив кінські гриви (П. Кочура); Батько бігав по кімнаті, хапався за голову, патлав чуприну, кошлав бороду і здіймав руки до неба (Ю. Смолич); Ніжна дівоча рука куйовдить милі кучері (Ю. Яновський); Вітер розкуйовдив його русяве волосся (С. Журахович); Вова скуйовдив п’ятірнею волосся (О. Донченко); Марія.. через стіл станом гнучким до чоловіка перегнулась і чуб йому з жартом розтріпала рукою (А. Головко); Нервово кудовчить [Микита] шевелюру (Я. Мамонтов); Брат розкошлатив рукою білявий Юрків чуб (В. Козаченко); Що він нового їм розкаже?.. Отож і кудлав поруділі на кінчиках від кабінетного диму брови (Ю. Мушкетик); Вітер кучмив моє довге волосся (Ю. Яновський); Гмиря рукою розчухрав свою густу руду бороду (А. Головко); Вітер.. колошматив руду з білими кущами бороду (І. Микитенко); Вітер колошкав йому чуба (Ю. Смолич); Раптом налетів вітрець, сколихнув підрізаним волоссям дівчини - сколошкав його зовсім (Є. Кротевич); Вона з радощів почала кострубачити його голову, бороду (Панас Мирний).