розпатлатися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розпа́тлатися, розпа́тлатись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розпа́тлаймося, розпа́тлаймось
2 особа розпа́тлайся, розпа́тлайсь розпа́тлайтеся, розпа́тлайтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розпа́тлаюся, розпа́тлаюсь розпа́тлаємося, розпа́тлаємось, розпа́тлаємся
2 особа розпа́тлаєшся розпа́тлаєтеся, розпа́тлаєтесь
3 особа розпа́тлається розпа́тлаються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розпа́тлався, розпа́тлавсь розпа́тлалися, розпа́тлались
жін.р. розпа́тлалася, розпа́тлалась
сер.р. розпа́тлалося, розпа́тлалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розпа́тлавшись