-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розпалені́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розпалені́ймо
2 особа розпалені́й розпалені́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розпалені́ю розпалені́ємо, розпалені́єм
2 особа розпалені́єш розпалені́єте
3 особа розпалені́є розпалені́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розпалені́в розпалені́ли
жін.р. розпалені́ла
сер.р. розпалені́ло
Активний дієприкметник
розпалені́лий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розпалені́вши

Словник синонімів

ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯпідсил.,РОЗПАЛЯ́ТИСЯпідсил.,ЗАПА́ЛЮВАТИСЯпідсил.,РОЗГАРЯЧА́ТИСЯпідсил.,РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯпідсил.,РОЗІГРІВА́ТИСЯпідсил.рідше,НАЕЛЕКТРИЗО́ВУВАТИСЯпідсил.,П’ЯНІ́ТИпідсил.,ХМЕЛІ́ТИпідсил.; ГАРЯЧИ́ТИСЯ, ГАРЯЧКУВА́ТИ, КИП’ЯТИ́ТИСЯ, КИПІ́ТИ, ПАЛА́ТИпідсил.,ПАЛЕНІ́ТИпідсил.,ПАЛИ́ТИСЯпідсил. рідше (перебувати в стані збудження). - Док.: збуди́тися, схвилюва́тися, розхвилюва́тися, розпали́тися, запали́тися, розгарячи́тися, розігрі́тися, наелектризува́тися, оп’яні́ти, сп’яні́ти, захмелі́ти, охмелі́ти, розпалені́ти. Вони стали радитися, збуджуючись і запалюючись одне від одного (О. Гончар); Очі, здавалося, проникали Прохорові в саму душу, примушуючи його теж хвилюватися від незвіданого, але привабливого почуття (А. Шиян); Пустили наголоси: вибрали Чіпку. Далі, розгарячившись, вибрали Саєнка в губернські гласні (Панас Мирний); П’яніли дівчата, на нього глянувши, хоч він і не дивився на них (О. Ільченко); Енергійна русява Ніна Іванова гарячкувала, промовляла з запалом, намагаючись переконати своїх співбесідників (В. Собко); - Ваш Вовченко вважає, що кожна заплавна річка - болото. Він убиває наші річки, - паленів Бачура (М. Чабанівський). - Пор. нервува́тися, 1. хвилюва́тися.
ПЕРЕГРІ́ТИСЯ (надто сильно нагрітися, часто небезпечно для здоров’я); РОЗПАЛИ́ТИСЯрозм., РОЗПАЛЕНІ́ТИрозм. (від швидкого руху, спеки тощо); СПА́РИТИСЯ, РОЗПА́РИТИСЯрозм. (від спеки, духоти, укрившися потом); СПЕКТИ́СЯрозм. (на сонці, надмірно засмагнувши). - Недок.: перегріва́тися, розпа́рюватися. Мати дивилась за одним - щоб він не перегрівся та не перекупався (Ю. Збанацький); Поїхав [Мстислав] на лови, гнав оленя, розпалився, потім напивсь холодної води з джерела, - і вже ніякі трави, ніякі врачувателі не помогли (П. Загребельний); Стало душно, він геть увесь спарився (І. Микитенко); Чикаленко, що таки неабияк розпарився від сонця й подорожі, попросився відпочити (Л. Смілянський); [Маруся:] До вечора, мабуть, зовсім спечуся... Коли б уже швидше сонечко заходило... (С. Васильченко).
РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ (сильно почервоніти від припливу крові до шкіри), РОЗРУМ’Я́НИТИСЯ, РОЗШАРІ́ТИСЯ, РОЗЖЕ́ВРИТИСЯ[РОЗЖЕВРІТИСЯ], РОЗПАЛИ́ТИСЯ, РОЗПАЛЕНІ́ТИ, РОЗПАШІ́ТИ, РОЗПАШІ́ТИСЯ, РОЗЖЕ́ВРІТИрідко. - Недок.: розрум’я́нюватися, розпа́люватися, розпаля́тися, розже́врюватися. Василина розчервонілась, як мак (І. Нечуй-Левицький); Андрійкові очі блищали, личко розрум’янилося (В. Собко); [Храпко:] Чого се ти так розшарілася? Іч, очі як грають, щоки аж пашать (Панас Мирний); Гладке, опасисте, з одвислими щоками лице Мотрине розжеврілось (М. Коцюбинський); Розпалились у мене щоки (Ганна Барвінок); Розцвілась, розпаленіла [Вутанька] з дороги, мов калина (О. Гончар); Орися розпашіла від роботи, в щоки пломінь б’є (Григорій Тютюнник); Розпашілась темними рум’янцями тітка (М. Стельмах). - Пор. перегрі́тися.