розпалахкотітися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | розпалахкоті́тися, розпалахкоті́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | розпалахкоти́ться | розпалахкотя́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розпалахкоті́вся, розпалахкоті́всь | розпалахкоті́лися, розпалахкоті́лись |
жін.р. | розпалахкоті́лася, розпалахкоті́лась | |
сер.р. | розпалахкоті́лося, розпалахкоті́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розпалахкоті́вшись |