-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розпалахкоті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розпалахкоті́мо, розпалахкоті́м
2 особа розпалахкоти́ розпалахкоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розпалахкочу́ розпалахкотимо́, розпалахкоти́м
2 особа розпалахкоти́ш розпалахкотите́
3 особа розпалахкоти́ть розпалахкотя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розпалахкоті́в розпалахкоті́ли
жін.р. розпалахкоті́ла
сер.р. розпалахкоті́ло
Активний дієприкметник
розпалахкоті́лий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розпалахкоті́вши

Словник синонімів

РОЗГОРІ́ТИСЯ (почати горіти дедалі сильніше), РОЗПАЛИ́ТИСЯ, РОЗПЛОМЕНІ́ТИСЯрозм., РОЗОГНІ́ТИдіал.;РОЗПАЛА́ТИСЯ, РОЗПАЛАХКОТІ́ТИСЯ[РОЗПАЛАХКОТА́ТИСЯ], РОЗПАЛАХКОТІ́ТИ[РОЗПАЛАХКОТА́ТИ] (почати дуже палати, горіти яскравим полум’ям); РОЗЖЕ́ВРІТИСЯ, РОЗІТЛІ́ТИСЯ[РОЗТЛІ́ТИСЯ]розм. (почати жевріти, тліти); РОЗДУ́ТИСЯ (внаслідок припливу повітря). - Недок.: розгоря́тися[розгора́тися], розпа́люватися[розпаля́тися], розже́врюватися, розтліва́тися, роздува́тися[роздима́тися]. Серед майдану вже добре розгорілось багаття (І. Нечуй-Левицький); А пожар удвоє Розгорівся, розпалався До самої хмари (Т. Шевченко); На заході, на вишневому камені, на півнеба розкинувши заграву, розпалахкотівся огонь (С. Васильченко); Розжеврілось і загорілось, Пішов димок до самих хмар (І. Котляревський); Вугілля дубове добре, та поки розітлівається, то попожди (Словник Б. Грінченка).