-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розпалахкота́тися, розпалахкота́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розпалахкочі́мося, розпалахкочі́мось, розпалахкочі́мся
2 особа розпалахкочи́ся, розпалахкочи́сь розпалахкочі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розпалахкочу́ся, розпалахкочу́сь розпалахко́чемося, розпалахко́чемось, розпалахко́чемся
2 особа розпалахко́чешся розпалахко́четеся, розпалахко́четесь
3 особа розпалахко́четься розпалахко́чуться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розпалахкота́вся, розпалахкота́всь розпалахкота́лися, розпалахкота́лись
жін.р. розпалахкота́лася, розпалахкота́лась
сер.р. розпалахкота́лося, розпалахкота́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розпалахкота́вшись

Словник синонімів

РОЗГОРІ́ТИСЯ (почати горіти дедалі сильніше), РОЗПАЛИ́ТИСЯ, РОЗПЛОМЕНІ́ТИСЯрозм., РОЗОГНІ́ТИдіал.;РОЗПАЛА́ТИСЯ, РОЗПАЛАХКОТІ́ТИСЯ[РОЗПАЛАХКОТА́ТИСЯ], РОЗПАЛАХКОТІ́ТИ[РОЗПАЛАХКОТА́ТИ] (почати дуже палати, горіти яскравим полум’ям); РОЗЖЕ́ВРІТИСЯ, РОЗІТЛІ́ТИСЯ[РОЗТЛІ́ТИСЯ]розм. (почати жевріти, тліти); РОЗДУ́ТИСЯ (внаслідок припливу повітря). - Недок.: розгоря́тися[розгора́тися], розпа́люватися[розпаля́тися], розже́врюватися, розтліва́тися, роздува́тися[роздима́тися]. Серед майдану вже добре розгорілось багаття (І. Нечуй-Левицький); А пожар удвоє Розгорівся, розпалався До самої хмари (Т. Шевченко); На заході, на вишневому камені, на півнеба розкинувши заграву, розпалахкотівся огонь (С. Васильченко); Розжеврілось і загорілось, Пішов димок до самих хмар (І. Котляревський); Вугілля дубове добре, та поки розітлівається, то попожди (Словник Б. Грінченка).