розпаковуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розпако́вуватися, розпако́вуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розпако́вуймося, розпако́вуймось | |
2 особа | розпако́вуйся, розпако́вуйсь | розпако́вуйтеся, розпако́вуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розпако́вуватимуся, розпако́вуватимусь | розпако́вуватимемося, розпако́вуватимемось, розпако́вуватимемся |
2 особа | розпако́вуватимешся | розпако́вуватиметеся, розпако́вуватиметесь |
3 особа | розпако́вуватиметься | розпако́вуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розпако́вуюся, розпако́вуюсь | розпако́вуємося, розпако́вуємось, розпако́вуємся |
2 особа | розпако́вуєшся | розпако́вуєтеся, розпако́вуєтесь |
3 особа | розпако́вується | розпако́вуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
розпако́вуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | розпако́вувався, розпако́вувавсь | розпако́вувалися, розпако́вувались |
жін. р. | розпако́вувалася, розпако́вувалась | |
сер. р. | розпако́вувалося, розпако́вувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розпако́вувавшись |