розпакований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розпако́ваний розпако́вана розпако́ване розпако́вані
родовий розпако́ваного розпако́ваної розпако́ваного розпако́ваних
давальний розпако́ваному розпако́ваній розпако́ваному розпако́ваним
знахідний розпако́ваний розпако́вану розпако́ване розпако́вані
орудний розпако́ваним розпако́ваною розпако́ваним розпако́ваними
місцевий на/у розпако́ваному, розпако́ванім на/у розпако́ваній на/у розпако́ваному, розпако́ванім на/у розпако́ваних