-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розори́тися, розори́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розорі́мося, розорі́мось, розорі́мся
2 особа розори́ся, розори́сь розорі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розорю́ся, розорю́сь розоримо́ся, розоримо́сь, розори́мся
2 особа розори́шся розорите́ся, розорите́сь
3 особа розори́ться розоря́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розори́вся, розори́всь розори́лися, розори́лись
жін.р. розори́лася, розори́лась
сер.р. розори́лося, розори́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розори́вшись

Словник синонімів

РОЗОРЯ́ТИСЯ[РОЗО́РЮВАТИСЯ] (позбуватися багатства, майна; впадати в злидні); ПРОГОРЯ́ТИ[ПРОГОРА́ТИ]розм. (зазнаючи невдачі в якихось справах); ПРОМО́ТУВАТИСЯрозм. (перев. від марнотратства). - Док.: розори́тися, прогорі́ти, промота́тися. - Немає у мене нічого, збіднів я зовсім, розорився (М. Чабанівський); Прогорівши на молотарках, дід Митро вдався до нової комерції: почав будувати млин-вітряк (В. Минко); [Петро:] Був у нас посередник, чоловік нічого собі, тільки все гроші позичав, через те і промотався (І. Карпенко-Карий).