-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розні́жувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розні́жуймо
2 особа розні́жуй розні́жуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розні́жуватиму розні́жуватимемо, розні́жуватимем
2 особа розні́жуватимеш розні́жуватимете
3 особа розні́жуватиме розні́жуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розні́жую розні́жуємо, розні́жуєм
2 особа розні́жуєш розні́жуєте
3 особа розні́жує розні́жують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розні́жуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розні́жував розні́жували
жін. р. розні́жувала
сер. р. розні́жувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розні́жувавши

Словник синонімів

РОЗПЕ́ЩУВАТИ (псувати когось надмірною увагою до нього, ніжністю, пестощами), РОЗБЕ́ЩУВАТИпідсил., РОЗНІ́ЖУВАТИ, ЗНІ́ЖУВАТИ, БА́ЛУВАТИ, ПА́НЬКАТИ розм., МА́ЗАТИ[МА́ЗЬКАТИ]розм. - Док.: розпе́стити, розбе́стити, розні́жити, зні́жити, розба́лувати. Мене від діда силоміць відобрали, кажучи, що дід дуже мене розпестили і нічого доброго не навчили (Марко Черемшина); - До речі, про твоїх дітей. Розбестив їх так, що вони тільки шкоду людям роблять (А. Шиян); [Прокуратор:] Розніжило тебе те філелленство! (Леся Українка); Десь, мабуть, за пана думала мати тебе оддати, що так зніжила (Словник Б. Грінченка); - Дивлюсь я зараз на наших дітей та й дивуюся. Балуємо ми їх, ой, як балуємо! (Ю. Збанацький); - Роботу сама хай виконує внучка, Не панькайте так, бо зросте білоручка (С. Олійник); Усі тітки, дядини та кузинки так само пестили Настусю, мазали її та хвалили (І. Нечуй-Левицький); Ганна Семенівна її і її дітей дуже любила. І тих своїх небожів так мазькає й пестить (Грицько Григоренко).
РОЗЧУ́ЛЮВАТИ (викликати в когось почуття ніжності, лагідності, доброти), РОЗМ’Я́КШУВАТИ, ПОМ’Я́КШУВАТИ, ЗМ’Я́КШУВАТИ, М’ЯКШИ́ТИ, РОЗНІ́ЖУВАТИ, РОЗТО́ПЛЮВАТИ, РОЗТОПЛЯ́ТИ. - Док.: розчу́лити, розм’я́кшити, пом’я́кшити, зм’якшити, розні́жити, розтопи́ти. Розповідь хрещениці мимоволі зворушувала, розчулювала голову колгоспу (А. Шиян); Похвали його розм’якшували; Любов поранить і обманить, Любов пом’якшує й старить (М. Рильський); Тяжке зітхання зм’якшило тверде, вироблене тіло Чайченка, і очі посивішали в чоловіка (М. Стельмах); М’якшити серце; Безмірна ніжність, безмірне любовне чуття до неї розтоплювали йому серце, забивали дух (О. Гончар). - Пор. звору́шувати, 1. хвилюва́ти.