розмічений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розмі́чений розмі́чена розмі́чене розмі́чені
родовий розмі́ченого розмі́ченої розмі́ченого розмі́чених
давальний розмі́ченому розмі́ченій розмі́ченому розмі́ченим
знахідний розмі́чений розмі́чену розмі́чене розмі́чені
орудний розмі́ченим розмі́ченою розмі́ченим розмі́ченими
місцевий на/у розмі́ченому, розмі́ченім на/у розмі́ченій на/у розмі́ченому, розмі́ченім на/у розмі́чених