-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розм’яка́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розм’яка́ймо
2 особа розм’яка́й розм’яка́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розм’яка́тиму розм’яка́тимемо, розм’яка́тимем
2 особа розм’яка́тимеш розм’яка́тимете
3 особа розм’яка́тиме розм’яка́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розм’яка́ю розм’яка́ємо, розм’яка́єм
2 особа розм’яка́єш розм’яка́єте
3 особа розм’яка́є розм’яка́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розм’яка́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розм’яка́в розм’яка́ли
жін. р. розм’яка́ла
сер. р. розм’яка́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розм’яка́вши

Словник синонімів

М’Я́КНУТИ (ставати м’яким, м’якшим); ПОМ’Я́КШУВАТИСЯ, РОЗМ’ЯКА́ТИ, РОЗМ’Я́КШУВАТИСЯ, М’Я́КШАТИ. - Док.: пом’я́кнути, пом’я́кшати, пом’якши́тися, розм’я́кнути[розм’я́кти], розм’якши́тися. Віск м’якне від тепла, жіноче серце - від ласки (П. Інгульський); Ночами земля вже тужавіла, але вдень розм’якала проти сонця (І. Рябокляч); При нагріванні аморфного тіла, наприклад віконного скла, воно стане поступово розм’якшуватися (з журналу); Здавалося, ніби машини самі слухаються його, метал піддається, м’якшає і набирає точної потрібної форми (В. Собко).
РОЗЧУ́ЛЮВАТИСЯ (ставати лагідним, ніжним, добрим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІШАТИ, М’Я́КНУТИ, РОЗМ’ЯКА́ТИ, РОЗМ’Я́КШУВАТИСЯ, ЗМ’Я́КШУВАТИСЯ, М’Я́КШАТИ, РОЗНІ́ЖУВАТИСЯ, РОЗТАВА́ТИ, РОЗТО́ПЛЮВАТИСЯ, РОЗТОПЛЯ́ТИСЯ, РОЗКИСА́ТИрозм. - Док.: розчу́литися, полагідні́ти, полагіднішати, розм’я́кнути[розм’якти], розм’якши́тися, зм’якши́тися, зм’я́кнути, пом’я́кшати, розні́житися, розта́ти, розта́нути, розтопи́тися, розки́снути, розжа́лобитисярозм.розжа́литисярозм.розжалі́тисярозм.Він людина добра, має м’яку вдачу, розчулюється завжди (Є. Гуцало); - Дай ми [мені] спокій, Маню! - відказав Симон, лагідніючи (І. Франко); Батько успокоювався, м’якнув, цілував сина (О. Кобилянська); Найчерствіша людина розм’якне від наймилішого видовища - нареченої (В. Речмедін); Директор дедалі зм’якшувався і зм’якшувався, аж поки й зовсім не охолов та не перейшов з пискливого крику на воркітливе бубоніння (Ю. Збанацький); Од щирих слів любої жінки серце його вспокоювалось; сувора натура, загартована давнім злиденним життям, м’якшала (Панас Мирний); Княгиня, бачивши, що князь так розніжився, давай його цілувати та розпитувати (казка); Присіла [Тоня] на колесі біля нього, бісики очима пускала, а він уже й розтанув... (О. Гончар); Дівчата справді прилипли до хлопця, мов смола, і серце Мишунине розтоплювалось, як крижана бурулька (Ю. Яновський); Макар Іванович цілком розкис. Він дякував за честь, запевняв у своєму патріотизмі (М. Коцюбинський).