розмуруватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розмурува́тися, розмурува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розмуру́ймося, розмуру́ймось | |
2 особа | розмуру́йся, розмуру́йсь | розмуру́йтеся, розмуру́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розмуру́юся, розмуру́юсь | розмуру́ємося, розмуру́ємось, розмуру́ємся |
2 особа | розмуру́єшся | розмуру́єтеся, розмуру́єтесь |
3 особа | розмуру́ється | розмуру́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розмурува́вся, розмурува́всь | розмурува́лися, розмурува́лись |
жін.р. | розмурува́лася, розмурува́лась | |
сер.р. | розмурува́лося, розмурува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розмурува́вшись |